хан

ХАН, а, ч.

1. Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки, а також особа, що мала цей титул.

[Козаки:] Лук натягнем, стріли пустим, Брязнем тятивою; Ой, мусить утікати Кримський хан з ордою! (І. Нечуй-Левицький);

Блиснув кривий Яремин ятаган, подарунок татарського хана (Я. Качура);

[Тугай-Бей:] Великий хан Іслам-Гірей привіт і мир передав могутнім лицарям Запорожжя (О. Корнійчук).

2. Родовий дворянський титул у деяких країнах Сходу, а також особа, що має цей титул.

В результаті розвитку феодальних відносин у монголів у кінці XII ст. виділяється клас феодалів (батури, нойони і хани), який володів пасовищами, водопоями і величезними стадами худоби (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хан — хан іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хан — див. МОНАРХ. Словник синонімів Караванського
  3. хан — Князь монгольський Словник чужослів Павло Штепа
  4. хан — -а, ч. 1》 Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки, а також особа, що мала цей титул. 2》 Родовий дворянський титул у деяких країнах Сходу, а також особа, що має цей титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хан — (тюрк.) титул феодальних правителів у багатьох країнах Сходу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. хан — У VI-XX ст. титул правителів у кочових тюркських і монгольських народів, а також у державах і династіях, пов'язаних з ними походженням. Універсальний словник-енциклопедія
  7. хан — Хан, ха́на, -нові; ха́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хан — ХАН, а, ч. 1. Титул монарха, феодального правителя в багатьох країнах Сходу в середні віки, а також особа, що мала цей титул. [Козаки:] Лук натягнем, стріли пустим, Брязнем тятивою; Ой, мусить утікати Кримський хан з ордою! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. хан — (тюрк. — будинок) 1. Група приміщень для гостей у палацах і багатих будинках на Стародавньому Сході. 2. Постоялий двір (порівн. караван-сарай) або торговельний заклад у низки інших східних країн (Туреччина) у середньовічні часи. Архітектура і монументальне мистецтво
  10. хан — Хан, -на м. Ханъ. Як хан долізе до Криму. Ном. № 5635. Словник української мови Грінченка