хапкий
ХАПКИ́Й, а́, е́, розм.
1. Здатний швидко хапати що-небудь.
Ополченці як попадали, так і лежали. Лиш легкі клубочки викочувалися з-під їхніх шапок – то парував надиханий хапкими ніздрями сніг (М. Вінграновський).
2. Беручкий до чого-небудь, охочий що-небудь робити; проворний, моторний.
Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок; слив'янку набирає; .. порозчиняла столи, достала скатерку, стіл застеляє, – жвава та хапкая (Марко Вовчок);
Ілько до роботи хапкий, а до їжі ні (Сл. Б. Грінченка);
Хапкий, верткий, в'юнкий та спішний на вдачу, він і в звичайний час все чогось ніби кудись хапався, кудись поспішав (І. Нечуй-Левицький).
3. Схильний до крадіжок, хабарництва.
На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Сл. Б. Грінченка).
(1) Хапки́й на мо́ву – те саме, що Прово́рний (швидки́й) на язи́к (див. прово́рний).
[Макар:] Та ти... Ти, звісно... хапкий на мову – кожне слово викрутиш і сторчака постановиш... (М. Кропивницький).
◇ (2) Хапки́й на ру́ку (д) див. нечи́стий.
Значення в інших словниках
- хапкий — хапки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- хапкий — див. БЕРУЧКИЙ; (на руку) злодійкуватий, хваткий. Словник синонімів Караванського
- хапкий — див. жвавий; спритний; хабарник Словник синонімів Вусика
- хапкий — -а, -е, розм. 1》 Беручкий до чого-небудь, охочий що-небудь робити; проворний, моторний. 2》 Схильний до крадіжок, хабарництва. Хапкий на руку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хапкий — нечи́стий на ру́ку. Схильний до злодійства, шахрайства, хабарництва і т. ін. — Шануйтеся, хлопці. Знаю: всі ви нечисті на руку. Спіймаю, позбудетеся останньої сорочки (М. Фразеологічний словник української мови
- хапкий — ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ (схильний до злодійства), ХАПКИ́Й розм., ХВАТКИ́Й розм. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (С. Васильченко); На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Словник... Словник синонімів української мови
- хапкий — Хапки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хапкий — ХАПКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Беручкий до чого-небудь, охочий що-небудь робити; проворний, моторний. Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок; слив’янку набирає; .. Словник української мови в 11 томах
- хапкий — Хапкий, -а, -е 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у. 2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у. Словник української мови Грінченка