1. Фразеологічний словник української мови

хапкий

нечи́стий на ру́ку. Схильний до злодійства, шахрайства, хабарництва і т. ін. — Шануйтеся, хлопці. Знаю: всі ви нечисті на руку. Спіймаю, позбудетеся останньої сорочки (М. Стельмах); Ніла, що саме крутилася на своєму подвір’ї, порадила постояльцям остерігатися цього відвідувача, бо він на руку нечистий (Є. Гуцало); Нагляд за Тессьє показав, що він вельми нечистий на руку, а застави від своїх клієнтів бере в підвалі (З журналу). хапки́й на ру́ку. (Олімпіада:) Наглядай за нею, щоб часом чого не вкрала з комори. Щось вона мені здається хапкою на руку (М. Кропивницький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хапкий — хапки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. хапкий — див. БЕРУЧКИЙ; (на руку) злодійкуватий, хваткий. Словник синонімів Караванського
  3. хапкий — див. жвавий; спритний; хабарник Словник синонімів Вусика
  4. хапкий — ХАПКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Здатний швидко хапати що-небудь. Ополченці як попадали, так і лежали. Лиш легкі клубочки викочувалися з-під їхніх шапок – то парував надиханий хапкими ніздрями сніг (М. Вінграновський). Словник української мови у 20 томах
  5. хапкий — -а, -е, розм. 1》 Беручкий до чого-небудь, охочий що-небудь робити; проворний, моторний. 2》 Схильний до крадіжок, хабарництва. Хапкий на руку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хапкий — ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ (схильний до злодійства), ХАПКИ́Й розм., ХВАТКИ́Й розм. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (С. Васильченко); На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Словник... Словник синонімів української мови
  7. хапкий — Хапки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хапкий — ХАПКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Беручкий до чого-небудь, охочий що-небудь робити; проворний, моторний. Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок; слив’янку набирає; .. Словник української мови в 11 томах
  9. хапкий — Хапкий, -а, -е 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у. 2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у. Словник української мови Грінченка