хапкий
ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ (схильний до злодійства), ХАПКИ́Й розм., ХВАТКИ́Й розм. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (С. Васильченко); На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Словник Б. Грінченка).
ОХО́ЧИЙ до чого і з інфін. (який має особливу схильність, велике бажання до чого-небудь), ЗАПОПА́ДЛИВИЙ до чого, на що, ЗАПОПА́ДНИЙ до чого, на що, ГОЛІ́ННИЙ до чого, на що, розм.; БЕРУЧКИ́Й до чого, розм., БЕРКИ́Й до чого, розм., БЕРУ́ЧИЙ до чого, розм., ХАПКИ́Й до чого, розм., ХВАТКИ́Й до чого, розм., ЧІПКИ́Й до чого, розм., РУ́ЧИЙ до чого, заст., ПАДКИ́Й на що, до чого, діал., ПАДКОВИ́ТИЙ до чого, діал., ВАБКИ́Й до чого, діал., ЗАГА́РЛИВИЙ до чого, діал. (перев. до якоїсь роботи); ЛА́СИЙ до чого, на що (перев. до чогось приємного). Нащо з тим миритись, хто охочий сваритись (прислів'я); Мала, а така запопадлива до науки! (М. Стельмах); Старанні (дівчата) запопадні до роботи. Ого, за ними тільки керувати умій — гори перевернуть!.. (В. Минко); — Що то він у мене голінний до пісень (Панас Мирний); Росли сини... Всі дружні такі, і до роботи беручкі, і до книги охочі (І. Цюпа); — Я своєї Лукини за Уласа не оддам, бо він не дуже беркий до роботи (І. Нечуй-Левицький); Що не лацюга (Порфир), то не лацюга.. Хапкий до всякого діла (О. Гончар); Вона уперта і хватка І до науки, й до роботи (Л. Забашта); Він.. розігрував з себе князька, щоправда не вельми вже багатого, але ще чіпкого до популярності, слави (М. Олійник); Не показна вона з себе, кирпатенька і трошки глухенька, та до роботи руча (Ганна Барвінок); Старий сидів посеред тротуару, серед тої купи людей, що збіглася з цікавості, падка на новинку і на скандал (І. Франко); — Побачили б, який з мене вийшов би падковитий до діла столоначальник! (І. Нечуй-Левицький); Вабкий до всякого діла; Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Йшла (баба) до воріт або над став шукати жінок, ласих на розмову (В. Стефаник). — Пор. працьови́тий.
СПРИ́ТНИЙ (який швидко і добре що-небудь робить, працює, діє), ВПРА́ВНИЙ, ЗГРА́БНИЙ, МЕТКИ́Й, МОТО́РНИЙ, ПРОВО́РНИЙ, ШПАРКИ́Й, ПРУДКИ́Й розм., ЛО́ВКИЙ розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ХАПКИ́Й розм., ЗВИ́ННИЙ діал., ШАМКИ́Й діал. Спритний, ловкий (Іванко) вилазив на самісіньку вершину груші, тряс її з усіх сил (А. Шиян); Мефодіїв супротивник був вправним вояком. Вже кілька разів він відбив Мефодійові удари (А. Хижняк); Гриценко поліз униз (із дзвіниці) такий зграбний, безстрашний (І. Сенченко); І всюди гуцул зручний, легкий, звинний (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- хапкий — хапки́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- хапкий — див. БЕРУЧКИЙ; (на руку) злодійкуватий, хваткий. Словник синонімів Караванського
- хапкий — див. жвавий; спритний; хабарник Словник синонімів Вусика
- хапкий — ХАПКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Здатний швидко хапати що-небудь. Ополченці як попадали, так і лежали. Лиш легкі клубочки викочувалися з-під їхніх шапок – то парував надиханий хапкими ніздрями сніг (М. Вінграновський). Словник української мови у 20 томах
- хапкий — -а, -е, розм. 1》 Беручкий до чого-небудь, охочий що-небудь робити; проворний, моторний. 2》 Схильний до крадіжок, хабарництва. Хапкий на руку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хапкий — нечи́стий на ру́ку. Схильний до злодійства, шахрайства, хабарництва і т. ін. — Шануйтеся, хлопці. Знаю: всі ви нечисті на руку. Спіймаю, позбудетеся останньої сорочки (М. Фразеологічний словник української мови
- хапкий — Хапки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хапкий — ХАПКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Беручкий до чого-небудь, охочий що-небудь робити; проворний, моторний. Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок; слив’янку набирає; .. Словник української мови в 11 томах
- хапкий — Хапкий, -а, -е 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у. 2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у. Словник української мови Грінченка