харч
ХАРЧ, у, ч. і і, ж.
збірн. Те саме, що харчі́.
Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (І. Нечуй-Левицький);
В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (О. Довженко);
Пожвавішав Ласун [папуга] тільки влітку, коли я зміг приносити йому різний зелений харч (Л. Смілянський);
Наймися, наймитку у мене, а я у попа – для луччої харчі (Номис);
Олекса, що працював з Бронком у друкарні Філіпчука, кожної суботи їздив до батьків на село по харчі (Ірина Вільде);
– Я бачу по очах, що вам хочеться їсти. У селі легше з харчем, ніж у місті. Пийте (молоко) (П. Автомонов);
* Образно. – Зелень лугу, блескіт [блискіт] неба – З того радий я; Запах квітів – більш не треба, То – вся харч моя (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харч — харч іменник чоловічого або жіночого роду Орфографічний словник української мови
- харч — ЇЖА, ПРОВІЗІЯ, ПРОДУКТИ, о. хліб <�насущний>; (убогий) ХАРЧУВАННЯ; ХАРЧІ. Словник синонімів Караванського
- харч — див. їда Словник синонімів Вусика
- харч — [харч] -чу, ор. -чеим, м. (на) -ч'і (ч.) і -ч'і, ор. -ч'у (ж.), мн. харч'і, харч'іў Орфоепічний словник української мови
- харч — -у, ч. і ж. 1》 збірн. Те саме, що харчі 1). 2》 Те саме, що харчування 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- харч — (ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)) хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний?... Фразеологічний словник української мови
- харч — ХАРЧІ́ (те, що їдять і п'ють; їстівні запаси), ХАРЧ ч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБ розм., ХЛІБ-СІ́ЛЬ розм.; ПРОВІА́НТ розм. (також заст. — запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Словник синонімів української мови
- харч — Харч, ха́рчі, -чі, ха́рчю (ж. р.) і харч, -чу, -чеві, -чем (ч. р.); харчі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- харч — ХАРЧ, у, ч. і і, ж. 1. збірн. Те саме, що харчі́ 1. В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (Довж., І, 1958, 76); Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- харч — Харч, -чу м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Ном. № 10336. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. Грин. ІІІ. 595. на бо́жій харчі бути, рости. Словник української мови Грінченка