1. Словник української мови в 11 томах

харч

ХАРЧ, у, ч. і і, ж.

1. збірн. Те саме, що харчі́ 1.

В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (Довж., І, 1958, 76);

Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (Н.-Лев., VII, 1966, 26);

Пожвавішав Ласун [папуга] тільки влітку, коли я зміг приносити йому різний зелений харч (Сміл., Сашко, 1954, 127);

*Образно. — Зелень лугу, блескіт [блискіт] неба — З того радий я; Запах квітів — більш не треба, То — вся харч моя (Граб., І, 1959, 454).

♦ Харч перево́дити [даре́мно, дарма́ і т. ін.] див. перево́дити.

2. Те саме, що харчува́ння 1.

Поплатив [ріпник] чи не поплатив за харч, відложив чи не відложив що на чорну години, але в шинку, між товаришами, він був пан (Фр., IV, 1950, 8);

Він знав, що то найми… «Босий дохід, а голодна харч; зрання води, в полуднє пити, а ввечері бити»,— як каже жартівлива приказка (Коцюб., І, 1955, 104);

Пригадую зими: морози великі, а хата холодна, харч убогий, та чад, та брак одежі… (Вас., IV, 1960, 10);

Навесні Семен пішов худобу пасти, почав дещо заробляти на харч (Ле, С. Голубар, 1950, 12)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харч — харч іменник чоловічого або жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. харч — ЇЖА, ПРОВІЗІЯ, ПРОДУКТИ, о. хліб <�насущний>; (убогий) ХАРЧУВАННЯ; ХАРЧІ. Словник синонімів Караванського
  3. харч — див. їда Словник синонімів Вусика
  4. харч — [харч] -чу, ор. -чеим, м. (на) -ч'і (ч.) і -ч'і, ор. -ч'у (ж.), мн. харч'і, харч'іў Орфоепічний словник української мови
  5. харч — ХАРЧ, у, ч. і і, ж. збірн. Те саме, що харчі́. Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (І. Нечуй-Левицький); В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (О. Словник української мови у 20 томах
  6. харч — -у, ч. і ж. 1》 збірн. Те саме, що харчі 1). 2》 Те саме, що харчування 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. харч — (ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)) хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний?... Фразеологічний словник української мови
  8. харч — ХАРЧІ́ (те, що їдять і п'ють; їстівні запаси), ХАРЧ ч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБ розм., ХЛІБ-СІ́ЛЬ розм.; ПРОВІА́НТ розм. (також заст. — запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Словник синонімів української мови
  9. харч — Харч, ха́рчі, -чі, ха́рчю (ж. р.) і харч, -чу, -чеві, -чем (ч. р.); харчі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. харч — Харч, -чу м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Ном. № 10336. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. Грин. ІІІ. 595. на бо́жій харчі бути, рости. Словник української мови Грінченка