харч

(ду́рно (даре́мно, ма́рно і т. ін.)) хліб (харч) перево́дити (ї́сти). Не приносити ніякої користі. Батько й мати журяться: — Що нам з тобою, сину, робить, що ти ні до чого не дотепний? Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно хліб переводиш! (Укр.. казки); — А збирайся лишень, Чіпко, на завтра в найми,— каже .. Мотря.— Годі вдома сидіти та хліб переводити,— пора й самому заробляти (Панас Мирний); — Нічого не робиш, ледащо! Дурно мій хліб їси! (Марко Вовчок); — Бійці .. стали спиняти жартами своїх артилеристів. Даром, мовляв, хліб їсте (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харч — харч іменник чоловічого або жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. харч — ЇЖА, ПРОВІЗІЯ, ПРОДУКТИ, о. хліб <�насущний>; (убогий) ХАРЧУВАННЯ; ХАРЧІ. Словник синонімів Караванського
  3. харч — див. їда Словник синонімів Вусика
  4. харч — [харч] -чу, ор. -чеим, м. (на) -ч'і (ч.) і -ч'і, ор. -ч'у (ж.), мн. харч'і, харч'іў Орфоепічний словник української мови
  5. харч — ХАРЧ, у, ч. і і, ж. збірн. Те саме, що харчі́. Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (І. Нечуй-Левицький); В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (О. Словник української мови у 20 томах
  6. харч — -у, ч. і ж. 1》 збірн. Те саме, що харчі 1). 2》 Те саме, що харчування 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. харч — ХАРЧІ́ (те, що їдять і п'ють; їстівні запаси), ХАРЧ ч. і ж., ПРОДУ́КТИ, ПРОДОВО́ЛЬСТВО, ПРИПА́СИ, ПРОВІ́ЗІЯ, ХЛІБ розм., ХЛІБ-СІ́ЛЬ розм.; ПРОВІА́НТ розм. (також заст. — запас продовольства для армії, експедиції і т. ін.). Словник синонімів української мови
  8. харч — Харч, ха́рчі, -чі, ха́рчю (ж. р.) і харч, -чу, -чеві, -чем (ч. р.); харчі́, -чі́в, -ча́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. харч — ХАРЧ, у, ч. і і, ж. 1. збірн. Те саме, що харчі́ 1. В дорогу Григорій узяв чимало всякого харчу, але більше всього тютюну (Довж., І, 1958, 76); Польського війська було більше. В козаків не стало харчі. Почався голод (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. харч — Харч, -чу м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Ном. № 10336. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. Грин. ІІІ. 595. на бо́жій харчі бути, рости. Словник української мови Грінченка