харчуватися

ХАРЧУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Задовольняти потребу організму в їжі, годувати себе; їсти.

Кілька вже день харчувались старі вареною та печеною картоплею, аж охляли без хліба (М. Коцюбинський);

Жовнірам не стало за що харчуватись. Вони кинулись по селах .. грабувати в селян воли, корови, вівці, кури та гуси (І. Нечуй-Левицький);

Хлопи гинули, як мухи. Харчувалися рибою та корінням, дикою степовою цибулею, щавлем, порічками й перепілками (З. Тулуб);

Раніше тисячі людей вмирали від страшної хвороби – цинги. А тепер харчуються свіжими овочами, що виключає захворювання цингою (з навч. літ.);

// Їсти в кого-небудь, одержувати їжу у когось, десь.

– Дочка при нас житиме й харчуватиметься, й ви будете при нас. Хіба ми вас виженемо з хати, чи що? – обізвалась Надезя (І. Нечуй-Левицький);

– Він харчувався в мене два місяці й завинив мені три корони (Л. Мартович);

Тили відстали, кухонь не було і бійці харчувалися мізерним сухим пайком (Григорій Тютюнник);

Таких, як ткалич, у їхньому селі було кілька, що не мали своєї домівки й харчувалися в заводській їдальні (Є. Гуцало).

2. чим. Годуватися (про тварин).

Почуваю себе як захарчована корова, що цілу зиму харчувалась соломою зі стріхи, а на весну зводять її дрючками, бо встати сама не годна (М. Коцюбинський);

// Діставати, здобувати собі їжу.

Претензії в гадів були невеличкі, Харчуватися в джунглях неважко: Хочеш напитись – пий собі з річки, Голодний – злови собі пташку (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

харчуватися

Значення в інших словниках