харчі
ХАРЧІ́, і́в, мн.
1. Те, що споживають, їдять і п'ють; їстівні припаси, їжа.
В п'ятницю вдосвіта взяла Явдоха ціпок у руки та торбинку з харчами й подалась з людьми на прощу (М. Коцюбинський);
Хлопець пішов у поле з харчами у вузлику та з серпом за поясом (Іван Ле);
Текля купувала хліб, м'ясо, овочі та інші харчі на цілий день (Ю. Смолич);
// розм. Те саме, що корм.
– Верблюд, Вусте, не то що до Каховки, до самих Криничок може дійти не пивши .. І в харчах перебору нема – найгрубіший молочай їсть... (О. Гончар).
2. Те саме, що харчува́ння 1.
Бурлаки згодились з Бродовським по три карбованці на місяць на його харчах, і пішли до казарм (І. Нечуй-Левицький);
– Наймаю до осені. Харчі мої, а за гроші й не балакайте (Григорій Тютюнник);
Стара Хомашиха на поле винесла косарям кислого з щавлю борщу та, мабуть, ще торішніх вівсяників. На таких харчах косарі не довго тягатимуть коси (С. Чорнобривець).
◇ (1) На харча́х чиїх – на чийому-небудь утриманні, забезпеченні.
– Од того часу я втратив заробітки, не спромігся купити другі коні та й зубожів і мусив оце найнятись за двадцять карбованців на місяць на своїх харчах у одного старого тутешнього пана (І. Нечуй-Левицький);
За якісь пару тижнів оклигав дід Хлипавка у “казьонному домі на казьонних харчах”. Годують же нічого, ще й роботою не морять (А. Дімаров).
Значення в інших словниках
- харчі — мн. (те, що їдять люди) продукти, розм. провізія. Словник синонімів Полюги
- харчі — харчі́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
- харчі — ХАРЧІ, ХАРЧ – КОРМ Харчі, -їв, мн., рідше харч, -у, ч. і -і, ж. 1. Те, що споживають (їдять, п’ють) люди; їстівні припаси, їжа. 2. розм. Те саме, що корм. Корм, -у. їжа тварин. Літературне слововживання
- харчі — (необхідні засоби для життя, існування людини) хліб насущний (насушний); шматок хліба [насущного]; насущний шматок; кусок (кусень, кусник) хліба; хліб-сіль. – Люба мамочка!... Словник фразеологічних синонімів
- харчі — див. ХАРЧ, (консервовані) консерви; п! ХЛІБ-СІЛЬ, ХАРЧУВАННЯ. Словник синонімів Караванського
- харчі — див. їда Словник синонімів Вусика
- харчі — -ів, мн. 1》 Те, що споживають, їдять і п'ють; їстівні припаси, їда. || розм. Те саме, що корм. 2》 Те саме, що харчування 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- харчі — на харча́х чиїх. На чийому-небудь утриманні, забезпеченні. — Од того часу я втратив заробітки, не спромігся купити другі коні та й зубожів і мусив оце найнятись за двадцять карбованців на місяць на своїх харчах у одного старого тутешнього пана (І. Фразеологічний словник української мови
- харчі — Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст. Словник синонімів української мови
- харчі — ХАРЧІ́, і́в, мн. 1. Те, що споживають, їдять і п’ють; їстівні припаси, їда. В п’ятницю вдосвіта взяла Явдоха ціпок у руки та торбинку з харчами й подалась з людьми на прощу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах