1. Словник фразеологічних синонімів

харчі

(необхідні засоби для життя, існування людини) хліб насущний (насушний); шматок хліба [насущного]; насущний шматок; кусок (кусень, кусник) хліба; хліб-сіль.

– Люба мамочка! Отримали ми вчора гроші, – спасибі тобі за них, тепер уже «хліб насущний» надовго забезпечений (Леся Українка, 5, 1956, с. 130); Раніш селянина давили межі, панські володіння, вічні турботи про хліб насушний (Чабанівський, Стоїть явір над водою, 1939, с. 31); Життя Олени, як і кожної селянської жінки, проходило в щоденних клопотах по господарству, боротьбі за шматок хліба, турботі про дітей (Тютюнник, Вир, 1964, с. 26); Тяжко стогнуть хлібороби. Брак насущного шматка, Люта смертність та хвороби Підтинають мужика (Грабовський, 1, 1959, с. 396); Коли ж нема хіті того робить [складати відомості], коли робиш ради куска хліба, – о, яке невеселе і тяжке життя! (Панас Мирний, 5, 1955, с. 342); – Вивчиться, матиме якийсь кусень хліба, – а це не кожному щастить (Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, с. 27); – Підростеш, тоді зрозумієш, яка в світі точиться жорстока боротьба за отой кусник хліба (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, с. 4); Вони проходили перед Шахаєм.., як нагадування про панську віроломність, царську розправу, про опоганення хліба-солі дружнього столу (Яновський, 2, 1983, с. 169); Мудрий і добрий мельнику, спасибі тобі за хліб-сіль і за непоказну людяність! (Стельмах, 5, 1983, с. 12).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харчі — мн. (те, що їдять люди) продукти, розм. провізія. Словник синонімів Полюги
  2. харчі — харчі́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  3. харчі — ХАРЧІ, ХАРЧ – КОРМ Харчі, -їв, мн., рідше харч, -у, ч. і -і, ж. 1. Те, що споживають (їдять, п’ють) люди; їстівні припаси, їжа. 2. розм. Те саме, що корм. Корм, -у. їжа тварин. Літературне слововживання
  4. харчі — див. ХАРЧ, (консервовані) консерви; п! ХЛІБ-СІЛЬ, ХАРЧУВАННЯ. Словник синонімів Караванського
  5. харчі — див. їда Словник синонімів Вусика
  6. харчі — ХАРЧІ́, і́в, мн. 1. Те, що споживають, їдять і п'ють; їстівні припаси, їжа. В п'ятницю вдосвіта взяла Явдоха ціпок у руки та торбинку з харчами й подалась з людьми на прощу (М. Словник української мови у 20 томах
  7. харчі — -ів, мн. 1》 Те, що споживають, їдять і п'ють; їстівні припаси, їда. || розм. Те саме, що корм. 2》 Те саме, що харчування 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. харчі — на харча́х чиїх. На чийому-небудь утриманні, забезпеченні. — Од того часу я втратив заробітки, не спромігся купити другі коні та й зубожів і мусив оце найнятись за двадцять карбованців на місяць на своїх харчах у одного старого тутешнього пана (І. Фразеологічний словник української мови
  9. харчі — Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст. Словник синонімів української мови
  10. харчі — ХАРЧІ́, і́в, мн. 1. Те, що споживають, їдять і п’ють; їстівні припаси, їда. В п’ятницю вдосвіта взяла Явдоха ціпок у руки та торбинку з харчами й подалась з людьми на прощу (Коцюб. Словник української мови в 11 томах