хвалебний
ХВАЛЕ́БНИЙ, а, е.
1. Сповнений похвал.
Тим неситим очам, Земним богам-царям, І плуги, й кораблі, І всі добра землі, І хвалебні псалми Тим дрібненьким богам (Т. Шевченко);
Панич читав, читав і читав святу книжку. З покаянних канонів він перейшов до хвалебних акафістів (А. Кримський);
Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник).
2. Який виражає похвалу, схвалення.
– Його рецензії на мою гру, хоч були завжди “хвалебні”, але хай Бог простить йому їх стиль (Леся Українка);
Перший голос здивовано сказав: – Так оце він і є? Антін Шаблій? Молодчина! – .. Шаблій не чув під собою землі. Це були його найкращі хвилини – ніби ненароком підслуховувати такі хвалебні розмови (Д. Бедзик).
Значення в інших словниках
- хвалебний — хвале́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- хвалебний — Величальний, славославний, похвалібний, хвальний. Словник синонімів Караванського
- хвалебний — [хвалебнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- хвалебний — -а, -е. 1》 Сповнений похвал. 2》 Який виражає похвалу, схвалення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвалебний — Хвале́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хвалебний — ХВАЛЕ́БНИЙ, а, е. 1. Сповнений похвал. Тим неситим очам, Земним богам-царям, І плуги, й кораблі, І всі добра землі, І хвалебні псалми Тим дрібненьким богам (Шевч., II, 1963, 386); Панич читав, читав і читав святу книжку. Словник української мови в 11 томах
- хвалебний — Хвалебний, -а, -е Хвалебный. Хвалебна пісня. К. Гр. Кв. 16. Жертва хвалебна. К. Псал. 61. Словник української мови Грінченка