хвалителька

ХВАЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж.

Жін. до хвали́тель.

Цікаво, що серед згаданих назв тільки окремі мають відповідні форми жіночого роду: хвалитель – хвалителька; хвалій – хвалійка (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвалителька — хвали́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хвалителька — -и. Жін. до хвалитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хвалителька — ХВАЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до хвали́тель. Словник української мови в 11 томах