хвалителька
ХВАЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж.
Жін. до хвали́тель.
Цікаво, що серед згаданих назв тільки окремі мають відповідні форми жіночого роду: хвалитель – хвалителька; хвалій – хвалійка (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвалителька — хвали́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- хвалителька — -и. Жін. до хвалитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвалителька — ХВАЛИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до хвали́тель. Словник української мови в 11 томах