1. Словник української мови у 20 томах

хвилинний

ХВИЛИ́ННИЙ, а, е.

Прикм. до хвили́на.

1550 року появляється хвилинна, а 1760 – секундна стрілка (з наук. літ.);

// Який триває: хвилину, близько хвили́ни.

– Так ось що, хлопці, – після хвилинного роздуму сказав Грицько. – Ідіть собі та й не оглядайтесь. І не хваліться нікому (А. Головко);

Хвилинна репетиція пройшла добре (Л. Смілянський);

// перен. Короткочасний, скороминущий.

Зовсім зненацька захопило сьогодні Тоню нове оце почуття, гаряче сколихнуло душу. Ні, це не назвеш грою в кохання, ще одним хвилинним захопленням (О. Гончар);

Він провів поглядом постать жінки, ще раз згадав її тяжку для панського серця мову, і тільки тепер починає розуміти, що в ній спалахнув не хвилинний гнів, а залягли віки селянського досвіду (М. Стельмах);

// у знач. ім. хвили́нне, ного, с. Те, що швидко минає, не лишаючи сліду; короткочасне, скороминуще.

– Признаюся, Бейбі, – кажу я, – що не пізнаю вас. Ви страшенно змінилися. А може, це тільки хвилинне! (Мирослав Ірчан);

У щоденному мерехтінні фактів і вражень поет повинен відрізнити тимчасове, хвилинне від справді важливого у житті країни, народу, покоління, людства... (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвилинний — хвили́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хвилинний — Короткочасний, скороминущий, тимчасовий, не|довго|тривалий, хвилевий, Словник синонімів Караванського
  3. хвилинний — [хвиелин:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. хвилинний — -а, -е. Прикм. до хвилина. || Який триває хвилину, близько хвилини. || перен. Короткочасний, скороминущий. || у знач. ім. хвилинне, -ного, с. Те, що швидко минає, не лишаючи сліду; короткочасне, скороминуще. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хвилинний — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил. Словник синонімів української мови
  6. хвилинний — Хвили́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хвилинний — ХВИЛИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до хвили́на. 1550 року появляється хвилинна, а 1760 — секундна стрілка (Знання.., 3, 1974, 6); // Який триває: хвилину, близько хвили́ни. — Так ось що, хлопці,— після хвилинного роздуму сказав Грицько. Словник української мови в 11 томах