хижина

ХИ́ЖИНА, и, ж.

Невеличка хижка.

Щоб спокутувати гріх, поселився [стрий] в лісах, у низенькій хижені при річці, розвів пасіку, кіз та й почав мирно жити (з переказу).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хижина — Хижа, хижка, халупа, халупка, халупина, халупчина, хатина, хатинка, хатиночка, хатка, хаточка, хатонька, хатчина, ліплянка, ліпяночка, мазанка, зимарка, зимарочка, кирган, див. жилище, приміщення, шалаш Словник чужослів Павло Штепа