1. Словник української мови у 20 томах

хитрування

ХИТРУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. хитрува́ти.

Стоїть Васюта біля стінгазети .. тяжко замислений і аж ніби ображений. Де ж пак, отакий “наклеп” на чоловіка! .. Тригубенка це хитрування Васютине роздратувало, і, замість пораду дати чоловікові, усміхнувся насмішкувато і сказав: – Ну, раз ти не крав, то чого ж ти й боїшся? (А. Головко);

Він надіявся, що люди не знають його хитрувань біля машини, тим паче, що крав він по-божому, якийсь фунт-два на пудові, не більше (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрування — хитрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хитрування — -я, с. Дія за знач. хитрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хитрування — Хитрува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хитрування — ХИТРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. хитрува́ти. Стоїть Васюта біля стінгазети.. тяжко замислений і аж ніби ображений. Де ж пак, отакий «наклеп» на чоловіка!.. Словник української мови в 11 томах