1. Словник української мови у 20 томах

хляпання

ХЛЯ́ПАННЯ, я, с.

Дія за знач. хля́пати і звуки, утворювані цією дією.

Знову почулось хляпання ослаблої підкови (І. Рябокляч);

Коли за дверима почулось хляпання капців.., Гашіца з матір'ю були певні, що зараз побачать гладку постать у ватованій катанці (М. Коцюбинський);

З хляпанням падає чорне жабуриння обабіч канавки (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хляпання — хля́пання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хляпання — -я, с., розм. Дія за знач. хляпати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хляпання — ХЛЯ́ПАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хля́пати і звуки, утворювані цією дією. Знову почулось хляпання ослаблої підкови (Ряб., Золототисячник, 1948, 62); Коли за дверима почулось хляпання капців.. Словник української мови в 11 томах