хлів
ХЛІВ, а́, ч.
Будівля для свійської худоби та птиці.
Село було степове; .. коло хат стирчали хліви з високого очерету, вкриті зверху очеретом (І. Нечуй-Левицький);
В хліві кувікало порося, а в розчинені двері конюшні чути було Маріїн гнівно-ласкавий голос до коня (А. Головко);
Голуби жили в дерев'яних клітках у хліві під стелею (В. Козаченко);
* У порівн. Та вже ж і вибудується він! Не так, як будуються люди – хата як хлів, віконця – дірочки якісь (Панас Мирний);
// перен., розм. Брудне, неприбране, занедбане приміщення.
[Степан:] Свахо, не комизься, іди в хату! [Настя:] Яка я тобі сваха? Щоб ти й доки світ сонця не діждав бачити мене у своїм хліві!.. (М. Кропивницький);
// рідко. Те саме, що сара́й.
– Піди ж, Йосипе, принеси ночви з хліва, бо їм треба вмитися з дороги (Григорій Тютюнник).
Значення в інших словниках
- хлів — хлів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хлів — Стайня, хижа, (на свині) свинарня, свинарник, поросятник, (відгодовчий) саж, (на вівці) кошара, вівчарня, (на корови) короварня, воловня, воловник, (на кури) курник, (на гуси) гусник, гусятник, хлівець Словник синонімів Караванського
- хлів — I кошара, саж, хлівець, хлівина, хлівок, хлівчик II див. прибудова Словник синонімів Вусика
- хлів — Воловня, коровня, кошара, свинарня, саж, див. загін, сарай Словник чужослів Павло Штепа
- хлів — -а, ч. Будівля для свійської худоби та птиці. || перен., розм. Брудне, неприбране, занедбане приміщення. || рідко. Те саме, що сарай. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлів — Хлів, хліва́, в -ву́; хліви́, -ві́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хлів — ХЛІВ, а́, ч. Будівля для свійської худоби та птиці. Село було степове; ..коло хат стирчали хліви з високого очерету, вкриті зверху очеретом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- хлів — хлів (хлівець) (ст.слов.) Господарська споруда для утримання домашніх тварин, зокрема корів на Поліссі. Характерна для українського і російського селянського будівництва. Архітектура і монументальне мистецтво