хлів
-а, ч.
Будівля для свійської худоби та птиці.
|| перен., розм. Брудне, неприбране, занедбане приміщення.
|| рідко. Те саме, що сарай.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлів — хлів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хлів — Стайня, хижа, (на свині) свинарня, свинарник, поросятник, (відгодовчий) саж, (на вівці) кошара, вівчарня, (на корови) короварня, воловня, воловник, (на кури) курник, (на гуси) гусник, гусятник, хлівець Словник синонімів Караванського
- хлів — I кошара, саж, хлівець, хлівина, хлівок, хлівчик II див. прибудова Словник синонімів Вусика
- хлів — Воловня, коровня, кошара, свинарня, саж, див. загін, сарай Словник чужослів Павло Штепа
- хлів — ХЛІВ, а́, ч. Будівля для свійської худоби та птиці. Село було степове; .. коло хат стирчали хліви з високого очерету, вкриті зверху очеретом (І. Словник української мови у 20 томах
- хлів — Хлів, хліва́, в -ву́; хліви́, -ві́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хлів — ХЛІВ, а́, ч. Будівля для свійської худоби та птиці. Село було степове; ..коло хат стирчали хліви з високого очерету, вкриті зверху очеретом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- хлів — хлів (хлівець) (ст.слов.) Господарська споруда для утримання домашніх тварин, зокрема корів на Поліссі. Характерна для українського і російського селянського будівництва. Архітектура і монументальне мистецтво