хлів

ХЛІВ, а́, ч. Будівля для свійської худоби та птиці.

Село було степове; ..коло хат стирчали хліви з високого очерету, вкриті зверху очеретом (Н.-Лев., II, 1956, 218);

В хліві кувікало порося, а в розчинені двері конюшні чути було Маріїн гнівно-ласкавий голос до коня (Головко, II, 1957, 115);

Голуби жили в дерев’яних клітках у хліві під стелею (Коз., Вибр., 1947, 3);

*У порівн. Та вже ж і вибудується він! Не так, як будуються люди — хата як хлів, віконця — дірочки якісь (Мирний, IV, 1955, 212);

// перен., розм. Брудне, неприбране, занедбане приміщення.

[Степан:] Свахо, не комизься, іди в хату! [Настя:] Яка я тобі сваха? Щоб ти й доки світ сонця не діждав бачити мене у своїм хліві!.. (Кроп., II, 1958, 62);

// рідко. Те саме, що сара́й.

— Піди ж, Йосипе, принеси ночви з хліва, бо їм треба вмитися з дороги (Тют., Вир, 1964, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлів — хлів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хлів — Стайня, хижа, (на свині) свинарня, свинарник, поросятник, (відгодовчий) саж, (на вівці) кошара, вівчарня, (на корови) короварня, воловня, воловник, (на кури) курник, (на гуси) гусник, гусятник, хлівець Словник синонімів Караванського
  3. хлів — I кошара, саж, хлівець, хлівина, хлівок, хлівчик II див. прибудова Словник синонімів Вусика
  4. хлів — Воловня, коровня, кошара, свинарня, саж, див. загін, сарай Словник чужослів Павло Штепа
  5. хлів — ХЛІВ, а́, ч. Будівля для свійської худоби та птиці. Село було степове; .. коло хат стирчали хліви з високого очерету, вкриті зверху очеретом (І. Словник української мови у 20 томах
  6. хлів — -а, ч. Будівля для свійської худоби та птиці. || перен., розм. Брудне, неприбране, занедбане приміщення. || рідко. Те саме, що сарай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хлів — Хлів, хліва́, в -ву́; хліви́, -ві́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хлів — хлів (хлівець) (ст.слов.) Господарська споруда для утримання домашніх тварин, зокрема корів на Поліссі. Характерна для українського і російського селянського будівництва. Архітектура і монументальне мистецтво