хмикати
ХМИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Вимовляти “хм”, виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін.
Він [голова зборів] підтакував, ухвально кивав головою, компетентно хмикав і орлом позирав навкруги (Ю. Смолич);
– Зроби милість, допусти до нього [пана] або поклич. – Так і покличу! Завтра з мішечком, – презирливо хмикає Никанор (М. Стельмах);
Вона не тільки чистенько одягалася, але в такому порядку тримала папери на столі і в шафі, що Ауер, спостерігаючи цю акуратність, тільки задоволено хмикав (А. Хижняк);
Вусате обличчя обертається за співчуттям до Плачинди, але той тільки невиразно хмикає: мовляв кожен по-своєму господарює (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмикати — хми́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- хмикати — Гмукати, гмукнути, вигмукувати, вигмукнути, зігмукувати, зігмукнути, погмукувати, погмукати Словник чужослів Павло Штепа
- хмикати — -аю, -аєш, недок., розм. Вимовляти "хм", виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хмикати — МУГИ́КАТИ розм. (вимовляти "мг", "гм", "хм"), ГМИ́КАТИ розм., ХМИ́КАТИ розм., МУ́КАТИ розм. — Док.: муги́кнути, промуги́кати, гми́кнути, хми́кнути, му́кнути, прому́кати. Солдат показує фельдфебелю свою записну книжку, фельдфебель схвально мугиче (Ю. Словник синонімів української мови
- хмикати — ХМИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти «хм», виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін. Він [голова зборів] підтакував, ухвально кивав головою, компетентно хмикав і орлом позирав навкруги (Смолич, Сорок вісім.. Словник української мови в 11 томах
- хмикати — Хмикати, -каю, -єш гл. Произносить хм. Полт. г. Словник української мови Грінченка