1. Словник синонімів української мови

хмикати

МУГИ́КАТИ розм. (вимовляти "мг", "гм", "хм"), ГМИ́КАТИ розм., ХМИ́КАТИ розм., МУ́КАТИ розм. — Док.: муги́кнути, промуги́кати, гми́кнути, хми́кнути, му́кнути, прому́кати. Солдат показує фельдфебелю свою записну книжку, фельдфебель схвально мугиче (Ю. Яновський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця, але він стримувався, тільки сопів і гмикав, мовби відкашлювався (П. Загребельний); Вусате обличчя обертається за співчуттям до Плачинди, але той тільки невиразно хмикає: мовляв, кожен по-своєму господарює (М. Стельмах); Тимофій тільки мукав та гикав (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмикати — хми́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хмикати — Гмукати, гмукнути, вигмукувати, вигмукнути, зігмукувати, зігмукнути, погмукувати, погмукати Словник чужослів Павло Штепа
  3. хмикати — ХМИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти “хм”, виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін. Він [голова зборів] підтакував, ухвально кивав головою, компетентно хмикав і орлом позирав навкруги (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. хмикати — -аю, -аєш, недок., розм. Вимовляти "хм", виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хмикати — ХМИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти «хм», виражаючи іронію, здивування, глузування, досаду, сумнів і т. ін. Він [голова зборів] підтакував, ухвально кивав головою, компетентно хмикав і орлом позирав навкруги (Смолич, Сорок вісім.. Словник української мови в 11 томах
  6. хмикати — Хмикати, -каю, -єш гл. Произносить хм. Полт. г. Словник української мови Грінченка