1. Словник синонімів української мови

хмикнути

МУГИ́КАТИ розм. (вимовляти "мг", "гм", "хм"), ГМИ́КАТИ розм., ХМИ́КАТИ розм., МУ́КАТИ розм. — Док.: муги́кнути, промуги́кати, гми́кнути, хми́кнути, му́кнути, прому́кати. Солдат показує фельдфебелю свою записну книжку, фельдфебель схвально мугиче (Ю. Яновський); Яремі хотілося сміятися з надміру тендітного німця, але він стримувався, тільки сопів і гмикав, мовби відкашлювався (П. Загребельний); Вусате обличчя обертається за співчуттям до Плачинди, але той тільки невиразно хмикає: мовляв, кожен по-своєму господарює (М. Стельмах); Тимофій тільки мукав та гикав (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмикнути — хми́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хмикнути — ХМИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хми́кати. – Хм! – хмикнула Солоха, і усмішка з лиця її спала (Панас Мирний); Він сердито хмикнув і навіть вдарив палицею об пісок під ногами (Ю. Смолич); – Що це за гроші?... Словник української мови у 20 томах
  3. хмикнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до хмикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хмикнути — ХМИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хми́кати. — Хм! — хмикнула Солоха, і усмішка з лиця її спала (Мирний, І, 1954, 57); Він сердито хмикнув і навіть вдарив палицею об пісок під ногами (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах