хомутик

ХОМУ́ТИК, а, ч.

1. Зменш.-пестл. до хому́т.

2. З'єднувальна деталь кільцюватої форми.

Основними деталями механізму включення [двигуна] є муфта включення з хомутиком, натискний важіль і вилка включення з валиком (з наук. літ.);

Причинами зниження рівня води в системі охолодження можуть бути: пошкодження з'єднувальних шлангів, нещільне затискування шлангів хомутиками; пошкодження бачків або серцевини радіатора (з навч. літ.);

// Рухома деталь на якій-небудь метричній лінії, важелі і т. ін., що служить для вимірювання.

Рейсмус .. являє собою довгу рисувалку, закріплену за допомогою хомутика і гвинта на стояку. Хомутик пересувається по стояку і закріплюється в будь-якому положенні з допомогою гвинта (з навч. літ.);

Натискуючи на рукоятку, він стежив, як сунеться по вимірювальній лінійці хомутик, відраховуючи міліметри (О. Донченко);

Поклавши на ваги два мішки пшениці, низенький, але опецькуватий і широкоплечий селянин пильно стежив за рукою Аркадія Павловича, що пересувала по блискучому важелю з діліннями [поділками] такий же блискучий хомутик (А. Шиян);

// Дужка окулярів.

3. спец. Затискач у металорізальному верстаті, що передає виробові обертання від патрона.

Для створення можливості обертання хвостового інструмента на останній надівають хомутик, який захоплюється пальцем поводкового патрона (з навч. літ.).

4. Поперечна планка на рамці рушничного прицілу.

5. спец. Деталь швейного виробу для затягування, підтримування пояса, пати, погона або хлястика у визначеному положенні.

6. спец. Деталь для протягування крізь неї та утримування іншої деталі виробу; фурнітура.