1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хомутик

хому́тик

-а, ч.

1》 Зменш.-пестл. до хомут.

2》 З'єднувальна деталь кільцюватої форми.

|| Рухома деталь на якій-небудь метричній лінії, важелі і т. ін., що служить для вимірювання.

|| Дужка окулярів.

3》 спец. Зажим у металорізальному верстаті, що передає виробові обертання від патрона.

4》 Поперечна планка на рамці рушничного прицілу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хомутик — хому́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хомутик — [хоумутиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. хомутик — ХОМУ́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хому́т. 2. З'єднувальна деталь кільцюватої форми. Основними деталями механізму включення [двигуна] є муфта включення з хомутиком, натискний важіль і вилка включення з валиком (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. хомутик — ДУ́ЖКА (деталь окулярів), ХОМУ́ТИК. Словник синонімів української мови
  5. хомутик — ХОМУ́ТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хому́т. 2. З’єднувальна деталь кільцюватої форми. Основними деталями механізму включення [двигуна] є муфта включення з хомутиком, натискний важіль і вилка включення з валиком (Зерн. Словник української мови в 11 томах