хор

ХОР, у, ч.

1. Співочий колектив – що разом виконує вокальні твори.

Ви, певне, знаєте, що в Полтаву приїздить Микола Віталійович Лисенко з своїм хором́? (Панас Мирний);

Дванадцять бабів стало серед церкви півкругом..; хор співав партесні співи (І. Нечуй-Левицький);

Дарма що це був не професіональний хор, співали-таки гарно (А. Головко);

Життєрадісні коломийки створили учасники хору-ланки з села Малий Березний Великоберезнянського району (з газ.);

// Гурт осіб, що разом співають пісню.

Титаренко розпочав високим дзвінким голосом: “Світи, світи, місяцю, гей, гей! Ще й ясна зоря, та гей, гей, гей!” Хор бійців підхопив пісню (О. Довженко);

Там, в степу, край нивоньки, заводить хор сільських дівчат .. веселі співанки (М. Упеник).

2. перев. мн. Звучання пісні, виконуваної гуртом співців; звуки гуртового співу.

Під вербами загули співи двох великих гуртів дівчат і парубків. Розлягаються тії хори по хуторі і линуть далеко-далеко, в степ розлогий, перебивають один другого (Леся Українка);

// Одночасний спів різних птахів, звуки, що їх видають багато жаб, комах і т. ін.

Хор цвіркунів м'яко сюрчав у сухій траві (М. Коцюбинський);

Лісові не було кінця-краю. Стоголосий пташиний хор вітав небо і землю (О. Донченко);

Вгамувалися жаб'ячі хори (Ю. Бедзик).

3. Багатоголосий вокальний музичний твір, а також його виконання.

Натхнений чарівною поезією Т. Г. Шевченка, прекрасні романси й хори створив основоположник української класичної музики Микола Віталійович Лисенко (з наук. літ.);

Кожна арія, хор, навіть фраза її [опери “Богдан Хмельницький”] випливає з невичерпного джерела народної музичної творчості (з газ.);

* Образно. Які драми гримлять на землі революцій, які симфонії й хори бринять у грозяному повітрі (Ю. Яновський).

4. Злагоджене, дружне звучання кількох або багатьох голосів.

– Ну як, хлоп'ята́ Ростемо́- гукнув з-під черева жниварки піонервожатий. – Ростемо! Ростемо! – відповів хор дзвінких дитячих голосів (О. Донченко);

* Образно. Голос української літератури, мужній і неповторний, дзвінко лунає у загальному хорі визволених народів (з газ.);

// Звуки, що зливаються у спільний гомін, гамір.

Дико, не своїм голосом, мов орда, заревли всі парубки. – І-гі-гі-гууу!.. – пекельним хором відповіли дівчата, тікаючи від парубків (М. Коцюбинський);

Чайки якось хижо кигичуть, злу радість я чую в тім хорі (Леся Українка);

В раптову тишину вривається бентежний хор, віщуючи весну, її схвильований прихід: курличуть журавлі, біля моста гуркоче лід, скресає на Сулі. Казарок крик з озерних плес долинув із долин... (І. Гончаренко).

5. перен. Велика або певна кількість людей, що дотримується однакових поглядів чи спільно діє (група однодумців, об'єднаних спільною позицією).

Лікарський хор його [Онєгіна] водно На теплі води шле давно (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

// кого, чого. Однакові думки, висловлювання багатьох людей.

Приємно і радісно, блукаючи по виставці, відпочивати душею серед яскравих полотен, чуючи захоплений хор зачарованої молоді на святі мистецтва (О. Довженко);

Убитий [поет]... що тепер ридання, І зайвий хор пустих похвал, І жалюгідні виправдання́ (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова).

6. у знач. присл. хо́ром. У кілька голосів, багатоголосо (про спів).

А в Римі свято .. Преторіане [преторіани] і сенат, Жерці і ліктори стоять Круг Капітолія. І хором Співають гімн і курять дим З кадил і амфор (Т. Шевченко);

Пісні зібрали студентів; вони почали співати хором (І. Нечуй-Левицький);

Вдивляюсь пильним зором, вслухаюся, як хором на дереві безлистім тихеньким пересвистом співають снігурі... (І. Гончаренко);

// Усі разом, одностайно.

Раптом зброя заблищала, І гукнуло військо хором: – Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніже вічний сором! (Леся Українка);

– Та куріть! Димар не затулений, витягне! – запрошували хором жінки, раді й самі послухати цікаву чоловічу розмову (А. Головко).

7. перен. Велика кількість, безліч осіб, сукупність багатьох предметів (групи людей, зібрання осіб, предметів).

Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій в пам'ять Адоніса, його підземну мандрівку по царству тіней і його воскресіння в постаті Діоніса, оточеного хорами вакханок (Леся Українка);

А хори інших танцюристів завиваються навкруги (Ю. Яновський);

Морозна ніч; у небі ясно; Тече величний хор світил Так гармонійно, так прекрасно... (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

* У порівн. Весь ясний соняшниковий світ стояв нерухомо, наче хор вродливих дітей, що втупили у височінь свої радісні обличчя (О. Донченко).

8. муз. У струнних музичних інструментах – парні, потрійні і т. ін. струни, що відповідають певному тону.

9. У старогрецькому театрі – гурт виконавців, який спільно вів одну з основних партій вистави (спів, танці, діалог з іншими акторами і т. ін.).