хорда
ХО́РДА, и, ж.
1. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні.
Діаметр є найбільша хорда кола.
2. анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини).
Під час розвитку риби з ікринки в'неї не відразу закладається кістковий хребет. Спочатку утворюється хорда у вигляді щільного шнура, а вже потім навколо неї розвиваються хребці (з навч. літ.).
△ (1) Хо́рда ло́паті – лінія, яка з'єднує передній і задній пруги аеродинамічного профілю лопаті.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хорда — хо́рда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хорда — Тятива Словник чужослів Павло Штепа
- хорда — -и, ж. 1》 мат. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. 2》 анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хорда — хо́рда (від грец. χορδή – струна) 1. матем. Відрізок, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. 2. анат. Осьовий (становить поздовжню вісь тіла) скелет хордових тварин і людини. В більшості з них є лише в зародку. Словник іншомовних слів Мельничука
- хорда — I еластична скелетна вісь хордових (напр., ланцетника); зберігається у багатьох риб протягом життя, у вищих хребетних та плазунів є лише у зародків. II відрізок прямої, що з'єднує 2 довільні точки кривої або поверхні; як-от: хорда кола (див. коло). Універсальний словник-енциклопедія
- хорда — ХО́РДА, и, ж. 1. мат. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. Діаметр є найбільша хорда кола. 2. анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини). Словник української мови в 11 томах