1. Універсальний словник-енциклопедія

хорда

I

еластична скелетна вісь хордових (напр., ланцетника); зберігається у багатьох риб протягом життя, у вищих хребетних та плазунів є лише у зародків.

II

відрізок прямої, що з'єднує 2 довільні точки кривої або поверхні; як-от: хорда кола (див. коло).

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорда — хо́рда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хорда — Тятива Словник чужослів Павло Штепа
  3. хорда — ХО́РДА, и, ж. 1. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. Діаметр є найбільша хорда кола. 2. анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини). Словник української мови у 20 томах
  4. хорда — -и, ж. 1》 мат. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. 2》 анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хорда — хо́рда (від грец. χορδή – струна) 1. матем. Відрізок, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. 2. анат. Осьовий (становить поздовжню вісь тіла) скелет хордових тварин і людини. В більшості з них є лише в зародку. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. хорда — ХО́РДА, и, ж. 1. мат. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні. Діаметр є найбільша хорда кола. 2. анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини). Словник української мови в 11 томах