хоробро
ХОРО́БРО.
Присл. до хоро́брий.
– Ви хоробро поводилися, – промовила дівчина, мірячи очима худу, трохи згорблену постать Калиновича (І. Франко);
Він воював чесно й хоробро, його відвагу ставили у приклад (Н. Рибак);
Вона не вміла плавати, боялась води, але тепер хоробро стояла на нерівній і хисткій поверхні, відблиски сонця з води сліпили її (Ю. Яновський);
Над лугом летів великий сірий птах, на нього хоробро нападали кілька маленьких пташок (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хоробро — хоро́бро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хоробро — Присл. до хоробрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хоробро — ХОРО́БРО. Присл. до хоро́брий. — Ви хоробро поводилися,— промовила дівчина, мірячи очима худу, трохи згорблену постать Калиновича (Фр., VI, 1951, 164); Він воював чесно й хоробро, його відвагу ставили у приклад (Рибак, Що сталося.. Словник української мови в 11 томах
- хоробро — Хоробро нар. Храбро. Словник української мови Грінченка