хоробрість
ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж.
Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість, відважність, звага.
Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Панас Мирний);
– А на поповнення, Савочко, не надійся. – Боженко .. перейшов на лагідний батьківський тон. – Так що прояви там побільше хоробрості, класової ненависті, чув? Ну от... (О. Довженко);
– Звичайно, хоробрість – найвища якість в людині. Принаймі я вважаю людьми тільки хоробрих (О. Гончар).
◇ (1) Для хоро́брості – щоб підбадьорити себе, набратися сміливості.
В серці, в гуркоті гармат, якась струна бриніла тонко: “Це все нічого. Ми ще їм, що котелками самогонку п'ють для хоробрості, рудим од крові нашої, покажем!” (В. Сосюра);
Набра́тися хоро́брості див. набира́тися.
Значення в інших словниках
- хоробрість — хоро́брість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хоробрість — [хоробр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- хоробрість — -рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хоробрість — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
- хоробрість — Хоро́брість, -рости, -рості, -рістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хоробрість — ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Мирний, V... Словник української мови в 11 томах
- хоробрість — Хоробрість, -рости ж. Храбрость. Словник української мови Грінченка