1. Орфоепічний словник української мови

хоробрість

хоро́брість

[хоробр'іс'т']

-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоробрість — хоро́брість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хоробрість — ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість, відважність, звага. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував... Словник української мови у 20 томах
  3. хоробрість — -рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хоробрість — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
  5. хоробрість — Хоро́брість, -рости, -рості, -рістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хоробрість — ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Мирний, V... Словник української мови в 11 томах
  7. хоробрість — Хоробрість, -рости ж. Храбрость. Словник української мови Грінченка