хоробрість

ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість.

Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував, Хоробрістю серце гартував (Мирний, V, 1955, 262);

— А на поповнення, Савочко, не надійся.— Боженко.. перейшов на лагідний батьківський тон.— Так що прояви там побільше хоробрості, класової ненависті, чув? Ну от… (Довж., І, 1958, 200).

Для хоро́брості — щоб підбадьорити себе, набратися сміливості.

В серці, в гуркоті гармат, якась струна бриніла тонко: «Це все нічого. Ми ще їм, що котелками самогонку п’ють для хоробрості, рудим од крові нашої, покажем!» (Сос., II, 1958, 393);

Набра́тися хоро́брості — осмілитися діяти певним чином; рішуче взятися за якусь справу.

Розенберг тоді набрався хоробрості — запропонував перевести цех на безперервку. І не тільки запропонував: почав наполегливо вимагати цього (Шовк., Інженери, 1956, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоробрість — хоро́брість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хоробрість — [хоробр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. хоробрість — ХОРО́БРІСТЬ, рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість, відважність, звага. Розпочнемо ж, браття, Сю пісню завзяття Від старого Володимира До теперішнього Ігоря, Що розум свій із сили скував... Словник української мови у 20 томах
  4. хоробрість — -рості, ж. Мужність і рішучість у вчинках, уміння побороти в собі страх; сміливість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хоробрість — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
  6. хоробрість — Хоро́брість, -рости, -рості, -рістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хоробрість — Хоробрість, -рости ж. Храбрость. Словник української мови Грінченка