1. Словник української мови у 20 томах

хоронитися

ХОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, недок., розм.

Те саме, що хова́тися¹ 1, 5.

Татари їхали швидко, без лементу і гамору. Вдень вони хоронились у вибалках і очеретах (Н. Рибак);

Ой, горіхи, не сховатись! Хоронись не хоронись – як наскочим ми, малята, в мовчазний зелений ліс! (Н. Забіла);

Тільки між старцями де-не-де хоронились іще останки давньої, вільної, чисто громадської релігії (І. Франко);

– Я б здатна була краще крізь землю провалитися, ніж признатися у тих почуттях, що доти тільки здавалися могутніми, поки хоронилися на самому дні серця (Л. Яновська);

Від нього вже й не хоронилися (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоронитися — хорони́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хоронитися — див. ховатися Словник синонімів Вусика
  3. хоронитися — -онюся, -онишся, недок., розм. Те саме, що ховатися I 1), 5). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хоронитися — ХОВА́ТИСЯ (поміщатися де-небудь так, щоб інші не могли помітити або знайти), ЗАХО́ВУВАТИСЯ рідше, КРИ́ТИСЯ, УКРИВА́ТИСЯ, СХОРОНЯ́ТИСЯ, ХОРОНИ́ТИСЯ розм., ПРИХО́ВУВАТИСЯ розм.; ЗАТА́ЮВАТИСЯ, ТАЇ́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  5. хоронитися — ХОРОНИ́ТИСЯ, оню́ся, о́нишся, недок., розм. Те саме, що хова́тися¹ 1, 5. Татари їхали швидко, без лементу і гамору. Вдень вони хоронились у вибалках і очеретах (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 183); Ой, горіхи, не сховатись!... Словник української мови в 11 томах