хорошенько
ХОРОШЕ́НЬКО, присл.
Якнайкраще, як треба, як слід.
Наум дивиться – і сам собі не вірить, чи се він, чи не він? Розглядів хорошенько – аж зовсім він' (Г. Квітка-Основ'яненко);
Взяв [Вовк] Овечку, обідрав, Як знав, Та й заходився хорошенько М'ясце під дубом уминать (Л. Глібов);
[Другий хор:] Ой, панове сватове, просимо вас, Прилетіла утінка в добрий час, Ви ж її не бийте, не лайте, Ви ж її хорошенько приймайте (І. Кочерга);
Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько (Сл. Б. Грінченка);
– Роби, роби, Хведірко, комірку, Та проруби [прорубай] віконечко в комірку, Щоб до мене соловейко прилітав, Щоб він мені хорошенько заспівав (О. Воропай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хорошенько — хороше́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хорошенько — див. гарно Словник синонімів Вусика
- хорошенько — Присл. до хорошенький. Хорошенько подумати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хорошенько — ХОРОШЕ́НЬКО, присл. Якнайкраще, якнайбільше, як слід. Наум дивиться — і сам собі не вірить, чи се він, чи не він? Розглядів хорошенько — аж зовсім він’ (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- хорошенько — Хороше нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Ном. Там хороше, де нас нема. Ном. № 2052. Хороше вчили. Г. Барв. 421. ум. хорошенько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько. н. п. Словник української мови Грінченка