хорошенько
ХОРОШЕ́НЬКО, присл. Якнайкраще, якнайбільше, як слід.
Наум дивиться — і сам собі не вірить, чи се він, чи не він? Розглядів хорошенько — аж зовсім він’ (Кв.-Осн., II, 1956, 66);
Взяв [Вовк] Овечку, обідрав, Як знав, Та й заходився хорошенько М’ясце під дубом уминать (Гл., Вибр., 1951, 23);
[Другий хор:] Ой, панове сватове, просимо вас, Прилетіла утінка в добрий час, Ви ж її не бийте, не лайте, Ви ж її хорошенько приймайте (Коч., П’єси, 1951, 195).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хорошенько — хороше́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хорошенько — див. гарно Словник синонімів Вусика
- хорошенько — ХОРОШЕ́НЬКО, присл. Якнайкраще, як треба, як слід. Наум дивиться – і сам собі не вірить, чи се він, чи не він? Розглядів хорошенько – аж зовсім він' (Г. Словник української мови у 20 томах
- хорошенько — Присл. до хорошенький. Хорошенько подумати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хорошенько — Хороше нар. Хорошо, красиво. Як душі не вложив, — так нарядив хороше. Ном. Там хороше, де нас нема. Ном. № 2052. Хороше вчили. Г. Барв. 421. ум. хорошенько. Попереду Дорошенко веде своє військо славне запорозьке хорошенько. н. п. Словник української мови Грінченка