хрип

ХРИП, у, ч.

1. Сиплий нечистого тону звук, який видається при утрудненому диханні, нездоровому або пересохлому горлі тощо.

Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, благання о поміч, хрип конаючих, дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил – усе те зіллялося в один несказанний галас, в одну хвилю диких згуків... (М. Коцюбинський);

Проминули день і ніч.., але Ант не приходив до пам'яті, весь у вогні лежав на помості, з грудей його виривались хрипи й свист, часом він заходився від кашлю, простягав перед собою руки (С. Скляренко);

Шелеснуло гілля, почувся хряск, хрип, і Світлана заплющила очі. За якусь мить чийсь розпалений кінь уже похропував перед нею (О. Гончар);

Я спробував був заспівати, та з пересохлого горла вирвався якийсь нечутний навіть самому мені хрип і враз обірвався (Л. Смілянський);

// Сипле звучання чого-небудь.

Над Темзою туман повис І тихий хрип сирен (М. Бажан);

* Образно. Та якось у чорний вечір, Під вітру сонного хрип, Розказував дивні речі Солдат рядовий Пилип (М. Рильський).

2. Хрипле мовлення, хриплуватий голос.

– Ей, ґаздо, чого зажурились? – крикнув Іван. Але голосу свого не почув, тільки хрип (П. Колесник);

Я тихо йшов. Ось тин, колоди, копиць і хат смутні горби. І раптом чую хрип: “Вальода!..” і шум глухої боротьби, і тихий стогін... (В. Сосюра);

– Був [голос], Тарасе Демидовичу, був колись, у ваші роки. А тепер тільки хрип лишився... (Ю. Збанацький).

3. Шум у легенях при деяких захворюваннях.

Вчора був у мене лікар, вислухав мене ще раз, сказав, що бачить велику зміну до кращого, що хрип чутно тільки при значно глибокому диханні (Леся Українка);

За ним ще довгенько дививсь я, Поки в лісі не щез у яру, Но ще здалека вухом ловив я Хрип, що грудь його різав стару (І. Франко).

4. тільки мн., хри́пи, ів, розм., рідко. Легені.

(1) З хри́пом – із звуками, що свідчать про утруднене дихання, хворе горло, надірваний голос, пошкоджені голосові зв'язки і т. ін.

У клапті розлетілася чорна крамна сорочка. Гандзюк закрив обличчя руками і страшно, з риком і хрипом, закричав від болю на всю канцелярію (Г. Косинка);

Команда стражників, наступаючи від причалених плотів, з хрипом лізла на людей (О. Гончар).