1. Великий тлумачний словник сучасної мови

хрип

-у, ч.

1》 Сиплий нечистого тону звук, характерний для утрудненого дихання, нездорового або пересохлого горла тощо.

|| Сипле звучання чого-небудь.

2》 Хрипле мовлення, хриплуватий голос.

3》 Шум у легенях при деяких захворюваннях.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрип — хрип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хрип — ХРИП, у, ч. 1. Сиплий нечистого тону звук, який видається при утрудненому диханні, нездоровому або пересохлому горлі тощо. Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, благання о поміч, хрип конаючих, дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил... Словник української мови у 20 томах
  3. хрип — ХРИП, у, ч. 1. Сиплий нечистого тону звук, який видається при утрудненому диханні, нездоровому або пересохлому горлі тощо. Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, благання о поміч, хрип конаючих, дикі голоси сполоханих птахів... Словник української мови в 11 томах