хрип

Значення в інших словниках

1. хрип — ХРИП, у, ч. 1. Сиплий нечистого тону звук, який видається при утрудненому диханні, нездоровому або пересохлому горлі тощо. Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, благання о поміч, хрип конаючих, дикі голоси сполоханих птахів, лопотання їх крил... Словник української мови у 20 томах
2. хрип — -у, ч. 1》 Сиплий нечистого тону звук, характерний для утрудненого дихання, нездорового або пересохлого горла тощо. || Сипле звучання чого-небудь. 2》 Хрипле мовлення, хриплуватий голос. 3》 Шум у легенях при деяких захворюваннях. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хрип — ХРИП, у, ч. 1. Сиплий нечистого тону звук, який видається при утрудненому диханні, нездоровому або пересохлому горлі тощо. Брязкіт дрюччя, крики, стогін, прокльони, благання о поміч, хрип конаючих, дикі голоси сполоханих птахів... Словник української мови в 11 томах