хриплий
ХРИ́ПЛИЙ, а, е.
Те саме, що хрипки́й.
Алла Михайлівна лежала, розметавшись, чорне волосся густою сіткою вкривало білу подушку, очі горіли, обличчя палало, з одкритих уст виривалось коротке, хрипле, часте дихання (Леся Українка);
Він навіть пробував щось говорити хриплим та здушеним голосом, але за кожним разом змовкав (М. Коцюбинський);
– Не смійся, батьку, не смійся! – спідлоба позираючи на Грицька і не виймаючи з рота пальця, хриплим баском промовив Яків (С. Васильченко);
По дорозі на село котився гул .. Рев худоби, крики хриплі. Десь за селом вили собаки (А. Головко);
День зростав. Зчиняли хриплий галас Над бурою водою мартини (М. Рильський);
Навколо вирувало життя, згори падало на землю хрипле дихання літака, який пробивався крізь хмари (Л. Дмитерко);
В хриплий тон завод загув і стих (П. Тичина);
А Масло повчає і повчає... Він лукаво підхихикує і хриплим голосом скрипить і скрипить (А. Хижняк).
Значення в інших словниках
- хриплий — хри́плий прикметник Орфографічний словник української мови
- хриплий — див. хрипкий Словник синонімів Вусика
- хриплий — -а, -е. Те саме, що хрипкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хриплий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови
- хриплий — ХРИ́ПЛИЙ, а, е. Те саме, що хрипки́й. Алла Михайлівна лежала, розметавшись, чорне волосся густою сіткою вкривало білу подушку, очі горіли, обличчя палало, з одкритих уст виривалось коротке, хрипле, часте дихання (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах