хриплий
ХРИ́ПЛИЙ, а, е. Те саме, що хрипки́й.
Алла Михайлівна лежала, розметавшись, чорне волосся густою сіткою вкривало білу подушку, очі горіли, обличчя палало, з одкритих уст виривалось коротке, хрипле, часте дихання (Л. Укр., III, 1952, 615);
— Не смійся, батьку, не смійся! — спідлоба позираючи на Грицька і не виймаючи з рота пальця, хриплим баском промовив Яків (Вас., І, 1959, 148);
По дорозі на село котився гул.. Рев худоби, крики хриплі. Десь за селом вили собаки (Головко, І, 1957, 68);
День зростав. Зчиняли хриплий галас Над бурою водою мартини (Рильський, II, 1960, 78);
Навколо вирувало життя, згори падало на землю хрипле дихання літака, який пробивався крізь хмари (Дмит., Наречена, 1959, 147);
В хриплий тон завод загув і стих (Тич., II, 1957, 147).
Значення в інших словниках
- хриплий — хри́плий прикметник Орфографічний словник української мови
- хриплий — див. хрипкий Словник синонімів Вусика
- хриплий — ХРИ́ПЛИЙ, а, е. Те саме, що хрипки́й. Алла Михайлівна лежала, розметавшись, чорне волосся густою сіткою вкривало білу подушку, очі горіли, обличчя палало, з одкритих уст виривалось коротке, хрипле, часте дихання (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- хриплий — -а, -е. Те саме, що хрипкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хриплий — ХРИПКИ́Й (який звучить не чисто, хрипло, з хрипом), ХРИПЛИ́ВИЙ, ХРИ́ПЛИЙ, ХРИПУ́ЧИЙ розм.; ОХРИ́ПЛИЙ, ПРИХРИ́ПЛИЙ, ПОХРИ́ПЛИЙ, СХРИ́ПЛИЙ розм. Словник синонімів української мови