христос

ХРИСТО́С, Христа́, ч. (з великої літери).

Титул Сина Божого, віра в якого лежить в основі християнської релігії; Месія.

І зга́дував літа лихії, Погані, давнії літа́, Тойді повісили Христа, Й тепер не втік би син Марії! (Т. Шевченко);

Офіцер підвівся і глибоким нутряним голосом проказав: – Прийдуть з півночі стовпища варварів і заженуть вас на півострів, схожий на Сінайський, і то буде кінець всьому, кінець двохтисячному царству Христа... (О. Гончар);

// Про ікону, зображення Ісуса.

На чорній шибці вікна висів молодий місяць, а над ліжком – невинний, пухнатий хлопчик- Христос (М. Коцюбинський);

На хоругві – Христос-Спаситель з піднятою рукою, яка благословляє козаків, а поруч з ним із сімнадцятьма зірками навколо голови, з вогняним мечем у правиці – архангел Михаїл (з газ.).

Воскресі́ння Христо́ве (Христа́) див. воскресі́ння;

Присяга́тися (кля́сти́ся)/ присягну́тися Бо́гом (Христо́м, хресто́м і т. ін.) див. присяга́тися;

Христо́м-Бо́гом кля́сти́ся див. кля́сти́ся;

Христо́м-Бо́гом моли́ти див. моли́ти.

◇ Бог (Христо́с) з ним (з не́ю, з тобо́ю і т. ін.) див. Бог;

Ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці) див. ма́ти²;

Проси́ти Христа́ ра́ди; Проси́ти ми́лостині (ми́лостиню) див. проси́ти;

Проха́ти Христа́ ра́ди; Проха́ти ми́лостині (ми́лостиню) див. проха́ти;

(1) Христо́с воскре́с (воскре́се)! – формула вітання на Великдень.

Христос воскресе! На самий Великдень приплила з Гур'єва до нас почта [пошта] і привезла мені письмо твоє і 16 руб. грошей (Т. Шевченко);

А ми й не поцілувались з тобою, – згадує Оля. – Христос воскрес! – і тепла, легка хмаринка спочиває на моїх грудях (М. Коцюбинський);

(2) Христа́ ра́ди; ра́ди [само́го] Христа́:

а) уживається як звертання при проханні милостині.

– Далеко, небого? – В саму Москву, Христа ради, Дайте на дорогу! (Т. Шевченко);

Я старець Божий, ясновельможний князю! прошу милостині, Христа ради (І. Нечуй-Левицький);

// зі словоспол. простяга́ти ру́ки (ру́ку). з проханням про милостиню.

Людей, людей неприязних благаєш, І Христа ради простягаєш Коло зачинених дверей Старії руки (Т. Шевченко);

Раз якось, простягаючи Христа ради од хати до хати руку, помітила Явдоха в одному дворі на вірьовці розвішані два здоровенних платки (Панас Мирний);

б) з милості, з ласки.

Покинула вдова знову хату. Синову господу; Пішла в найми. “Стара, кажуть, стала, Нездужає...” – і огризок В вікно подавали Христа ради... Не дай, Боже, такого дожити (Т. Шевченко);

Ра́ди само́го Христа́-спа́са.

– Прикажіть ради самого Христа-Спаса, щоб усі гнобителі – бодай вони шибениці не минули! – не знущалися з баби Горпинихи. Що я їм такого зробила? (Панас Мирний);

в) уживається при наполегливому проханні здійснити, зробити і т. ін. що-небудь; дуже прошу.

– Ти не знаєш, де Сидір живе? – Не знаю!.. – одказав Лушня. – Тимофію! та скажи, Христа ради... – Що я тобі скажу? (Панас Мирний);

І мовив мученик: “Ченці, ради Христа, Давайте ще вогню! Вогонь моя відрада” (Леся Українка);

Річенко підняв голову з крісла і протягнув до неї руки, – скажіть, ради самого Христа: були ви щасливі коли-небудь? Дало вам щастя се ваше мізерне життя? (Г. Хоткевич);

(3) Христо́с з тобо́ю (з ва́ми, з ним і т. ін.):

а) (заст.) побажання благополуччя, щастя, спокою;

б) виражає згоду, небажання сперечатися з ким-небудь; хай буде так; Як (мов, ні́би і т. ін.) у Бо́га (у Христа́, у ба́тька і т. ін.) за па́зухою (за двери́ма) див. па́зуха.