Христос

ма́ти Христа́ в душі́ (в се́рці). Бути справедливим, милосердним, порядним, доброзичливим і т. ін. — Коли ваша ласка, обминули б, може,— болісно вговоряла стара.— Христа в душі не маєте? — знову допитувалася (Іван Ле); Від хати до хати пішов поголос: полковник людина добра, має Христа в серці. Другий би по світу з торбою пустив, а він, гляди, гроші ще дав, землю повернув (Н. Рибак).

Христа́ ра́ди; ра́ди (само́го) Христа́. 1. Уживається як звертання при проханні милостині. — Далеко, небого? — В саму Москву, Христа ради, Дайте на дорогу! (Т. Шевченко); Я старець Божий, ясновельможний князю! прошу милостині, Христа ради (І. Нечуй-Левицький); // зі словоспол. простяга́ти ру́ки (ру́ку). З проханням про милостиню. Людей, людей неприязних благаєш, І Христа ради простягаєш Коло зачинених дверей Старії руки (Т. Шевченко); Раз якось, простягаючи Христа ради од хати до хати руку, помітила Явдоха в одному дворі на вірьовці розвішані два здоровенних платки (Панас Мирний). 2. З милості, з ласки. Покинула вдова знову хату. Синову господу; Пішла в найми. “Стара, кажуть, стала, Нездужає…” — і огризок В вікно подавали Христа ради… Не дай, Боже, такого дожити (Т. Шевченко). ра́ди само́го Христа́-Cпа́са. — Прикажіть ради самого Христа-Спаса, щоб усі гнобителі — бодай вони шибениці не минули! — не знущалися з баби Горпинихи. Що я їм такого зробила? (Панас Мирний). 3. Уживається при наполегливому проханні здійснити, зробити і т. ін. що-небудь; дуже прошу. — Ти не знаєш, де Сидір живе? — Не знаю!..— одказав Лушня. — Тимофію! та скажи, Христа ради… — Що я тобі скажу? (Панас Мирний); І мовив мученик: “Ченці, ради Христа, Давайте ще вогню! Вогонь моя відрада” (Леся Українка); Річенко підняв голову з крісла і протягнув до неї руки,— скажіть, ради самого Христа: були ви щасливі коли-небудь? Дало вам щастя се ваше мізерне життя? (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Христос — Христо́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. христос — Син Божий, Син Чоловічий, Спаситель <�світу>, Богочоловік, Спас, Месія, Ісус <�Христос>. Словник синонімів Караванського
  3. Христос — Христа, ч. Засновник християнства, Син Божий, який заради спокути людських гріхів прийняв смерть на хресті, потім воскрес і знісся на небеса. || Про ікону, зображення Ісуса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. христос — ХРИСТО́С, Христа́, ч. (з великої літери). Титул Сина Божого, віра в якого лежить в основі християнської релігії; Месія. І зга́дував літа лихії, Погані, давнії літа́, Тойді повісили Христа, Й тепер не втік би син Марії! (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. Христос — ХРИСТО́С, ІСУ́С ХРИСТО́С, СИН БО́ЖИЙ, СИН ЧОЛОВІ́ЧИЙ, СПАСИ́ТЕЛЬ, СПАС, МЕСІ́Я. (Голос з найгустіших рядів:) Христос вам поможи! Одважно, браття! (Леся Українка); Мітла огненная світила, Неначе сонце, і дивилась На ту ослицю, що несла в Єгипет кроткую Марію І народженого Месію (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
  6. христос — ХРИСТО́С, Христа́, ч. (з великої літери). Назва міфічної особи Ісуса, культ якого лежить в основі християнської релігії. І зга́дував літа лихії, Погані, давнії літа́, Тойді повісили Христа, Й тепер не втік би син Марії! (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  7. Христос — Христос, Христа м. Христосъ. Ісус Христос іде попереду, а я за Ісусом Христом позаду. Ном. № 272. Почин Євангелії Ісуса Христа. Єв. Мр. І. 1. Словник української мови Грінченка