христовий
Бо́жий (Госпо́дній, Христо́вий) слуга́, рел. Представник духовенства. (Матушка гуменя:) Жду я від неї вірної Господньої слуги, справної черниці (Панас Мирний); (Єпископ:) В такому стані взять його не можу (до диякона). Беру тебе, слуго Христовий (Леся Українка).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- христовий — христо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- христовий — див. християнин Словник синонімів Вусика
- христовий — ХРИСТО́ВИЙ, а, е. Прикм. до Христо́с. А по Тібру із-за гаю Байдак випливає Чи галера. На галері Везуть твого сина З неофітами в кайданах. А твоя дитина Ще й до щогли прикована – Не неофіт новий, А апостол великого Христового слова (Т. Словник української мови у 20 томах
- христовий — -а, -е. Прикм. до Христос. || Який пропагує вчення Христа. || Такий, як у Христа, власт. Христові. Дари Христові церк. — хліб і вино, над якими здійснюється відправа; причастя. Кров Христова — вино для причастя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- христовий — ХРИСТО́ВИЙ, а, е. Прикм. до Христо́с. А по Тібру із-за гаю Байдак випливає Чи галера. На галері Везуть твого сина З неофітами в кайданах. А твоя дитина Ще й до щогли прикована — Не неофіт новий, А апостол великого Христового слова (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- христовий — Христовий, -а, -е Христовъ. Драг. 168. Христова мучениця. Чуб. І. 181. Словник української мови Грінченка