христовий
ХРИСТО́ВИЙ, а, е. Прикм. до Христо́с.
А по Тібру із-за гаю Байдак випливає Чи галера. На галері Везуть твого сина З неофітами в кайданах. А твоя дитина Ще й до щогли прикована — Не неофіт новий, А апостол великого Христового слова (Шевч., II, 1963, 289);
— Що ж воно там пишеться? бо як ти читаєш, я нічогісінько не розберу..— Пишеться, як святих мучили за христову віру, як преподобні жили в пустині, в лісах, пущах, нетрях та в кам’яних печерах (Н.-Лев., VI, 1966, 350);
[Руфін:] Замість гранат блиснуло межи нами меча Христового жорстоке лезо (Л. Укр., II, 1951, 384);
Він говорив лише про найневідкладніші завдання. З попових уст вони виходили як христові заповіді (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 221);
// Який пропагує вчення Христа.
[Єпископ:] Колись одно подружжя провинилось гріхом великим у христовій церкві (Л. Укр., II, 1951, 452);
[Чернець:] Звелить бог, виросте тут скит. Як світоч христовий, освітить він навколо ведмежі стежки (Донч., II, 1956, 8);
// Такий, як у Христа, власт. Христові.
І він… Яким він вернеться? Блудним сином… Та на се ж треба вже нелюдського терпіння, на се треба Христового всепрощення, щоби блудний син став за вірного (Хотк., I, 1966, 47).
♦ Бий його́ (тебе́, її́, їх і т. ін.) си́ла христо́ва! — те саме, що Бий його́ си́ла бо́жа ( див. би́ти).
Бий її, сила божа, сила христова! (Н.-Лев., III, 1956, 252);
Дари́ христо́ві, церк. —хліб і вино, над якими відправляється церковне богослужіння; причастя.
[Старий християнин:] Де тут диякон? Розступіться, браття! Несу дари Христові й чесний хліб! (Л Укр., II, 1951, 482);
Кров христо́ва — вино для причастя.
Кров Христову, тобто вино, яким [піп] мав причащати паству, не розбавляв буряковим квасом (Мокр., Слід.., 1969, 133);
Христо́ва неві́ста див. неві́ста;
Христо́ва сестра́ — черниця.
Ще сили «господньої» вистачає, щоб прогодувати триста чоловік христових сестер і прогодувати, хоч і «скудно», але так, щоб можна все-таки і хвалу всевишньому сильним голосом поперти… (Вишня, І, 1956,89);
Христо́вий слуга́ див. слуга́.
Значення в інших словниках
- христовий — христо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- христовий — див. християнин Словник синонімів Вусика
- христовий — ХРИСТО́ВИЙ, а, е. Прикм. до Христо́с. А по Тібру із-за гаю Байдак випливає Чи галера. На галері Везуть твого сина З неофітами в кайданах. А твоя дитина Ще й до щогли прикована – Не неофіт новий, А апостол великого Христового слова (Т. Словник української мови у 20 томах
- христовий — -а, -е. Прикм. до Христос. || Який пропагує вчення Христа. || Такий, як у Христа, власт. Христові. Дари Христові церк. — хліб і вино, над якими здійснюється відправа; причастя. Кров Христова — вино для причастя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- христовий — Бо́жий (Госпо́дній, Христо́вий) слуга́, рел. Представник духовенства. (Матушка гуменя:) Жду я від неї вірної Господньої слуги, справної черниці (Панас Мирний); (Єпископ:) В такому стані взять його не можу (до диякона). Беру тебе, слуго Христовий (Леся Українка). Фразеологічний словник української мови
- христовий — Христовий, -а, -е Христовъ. Драг. 168. Христова мучениця. Чуб. І. 181. Словник української мови Грінченка