хробак

ХРОБА́К, а́, ч.

1. Личинка комах, яка живе в землі.

Крізь поперечний розріз ґрунтів можна було ясно спостерігати, як росте коріння, народжується із зерна рослина, як хробак підточує рослину і вона жовкне, тане (В. Кучер);

Самі хрущі їдять листя, та найстрашніше хрущові личинки. Скільки їх було викопує на вгороді дівчинка – великих білих хробаків, які під'їдають стебла городніх овочів (О. Донченко);

Буде [Дорошенко] віднині тут, .. де над полями морські чайки .. тільки деколи забіліють, замайорять білокрило, збираючи хробаків та кузьку... (О. Гончар);

* У порівн. Жевріюче бадилля розповзалось скрізь, мов вогняні хробаки, сичало й курилось (М. Коцюбинський);

// Личинка жука шкіроїда, яка псує шкіру, хутро, точить дерево і т. ін.; шашіль.

Миколай від хробаків Порохном узявся. Сам спаситель на вратах Поздовж перепався (С. Руданський).

2. Те саме, що черв'я́к 1; робак, хроб.

Сім літ хробак в хріні зимував, а смаку не зазнав (Номис);

Наука спостерігає такі явища [анабіозу] в різними нижчими, простішими організмами, наприклад – коловертками, хробаками, деякими комахами (Ю. Смолич);

Кинутий 1900 року в криницю, вугор очищав воду, живлячись хробаками та личинками, і ще й досі продовжує свою корисну працю (з газ.).

3. перен., розм. Те саме, що черв'я́к 2.

– Що я тепер? Перед хвилею цар, а тепер голий, безпомічний хробак, котрого кождий може розтоптати (І. Франко);

[Бережний:] Що це значить..? [Вересай: ] Це значить, що хробаки Ружевські будуть розчавлені (І. Микитенко);

Був теплий сонячний день, та на якусь мить цей день потемнів у моїх очах, коли я подумав про те, що Катерини нема, а цей хробак повзає по землі (С. Журахович).

4. перен., діал. Маленька дитина.

– Що ж? Пропадаю! З сими хробаками Скитаюся поміж людьми, бідую (І. Франко).

5. перен., розм. Те саме, що черв'я́к 3.

Маруся була горда, і який би шкідливий хробак не точив їй серця, вона жодного разу не видавала себе перед подругами (С. Добровольський);

Хай прийде [смерть], хай скаже своє останнє слово, і Марія не здригнеться. Жоден хробак вагань не пробив собі пристанище в її душі. не проб'є. Вона те знає, готова до всього, нескорена й несхитна (Ю. Бедзик).

◇ Залива́ти / зали́ти (залля́ти) хробака́ (черв'яка́) [в се́рці] див. залива́ти;

(1) Хроба́к сумлі́ння – моральні погляди, переконання, совість.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хробак — хроба́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хробак — (комахи) личинка; (деревний) шашіль; (у моркві) робак, гробак, черв'як; (хто) П. тля, нікчема, плазун, раб; (вагань) тягар, муки, грижа; хробачок, хробачисько, зб. хробаччя, хробачня, хробацтво. Словник синонімів Караванського
  3. хробак — див. черв'як Словник синонімів Вусика
  4. хробак — хроба́к: ◊ ко́ждий має свого хробака́ у кожного свої проблеми (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. хробак — Залляв хробака. Упився. За тобою уже хробак ходить. Ти незадовго умреш. Малий хробак і великого дуба підточить. Мала причина буває часами причиною великої утрати, шкоди. Не той хробак страшний, що я з'їм, а той що мене з'їсть. Розуміння слів, як і сказано. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. хробак — -а, ч. 1》 Личинка комах, яка живе в землі. || Личинка жука шкіроїда, яка псує шкіру, хутро, точить дерево і т. ін.: шашіль. 2》 Те саме, що черв'як 1); робак. 3》 перен., розм. Те саме, що черв'як 2). 4》 перен., діал. Маленька дитина. 5》 перен., розм. Те саме, що черв'як 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хробак — Хроба́к, -ка́, -ко́ві; -ки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хробак — ХРОБА́К, а́, ч. 1. Личинка комах, яка живе в землі. Крізь поперечний розріз грунтів можна було ясно спостерігати, як росте коріння, народжується із зерна рослина, як хробак підточує рослину і вона жовкне, тане (Кучер, Вогник, 1952, 43)... Словник української мови в 11 томах
  9. хробак — Хробак, -ка м. 1) = робак. Трахвилося хробаку раз на віку влізти в моркву. Ном. № 2611. 2) — білий = бедрак. Вх. Лем. 392. 3) — жиді́вський. насѣк. Periplaneta orientalis. Вх. Уг. 238. ум. хробачо́к. Словник української мови Грінченка