царство

ЦА́РСТВО, а, с.

1. Держава, якою править цар (у 1 знач.).

Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів, Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Т. Шевченко);

1640 року зимою несподівано велика сила татар напала на Україну й на Московське царство (І. Нечуй-Левицький);

[Таня:] Все на світі минає: підуть марно царства й панства, трони й корони, а любов щира останеться навіки (С. Васильченко).

2. рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання.

Олександра Федорівна піднесла до очей пожмакану хустину й затрусилася в нервово-обуренім плачі: – Нікі, він [Вітте] зрадник і масон .. Він вириває царство з твоїх рук... (М. Стельмах);

// перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем.

“Там я буду господинею, матиму своє господарство, свою худобу... Там моє царство й панство!” – подумала Онися (І. Нечуй-Левицький);

Похиливсь він на гирлигу Та й говоре [говорить]: я тут пан! Степ мій – царство; тут велику Владу й волю ма' чабан (Я. Щоголів);

Минулось панське царство, мужицьке настає (М. Стельмах).

3. перен. Певна сфера, ділянка в природі, де цілковито переважають які-небудь предмети, явища рослинного або тваринного світу.

На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик (М. Коцюбинський);

Максим Рильський назвав його [Йосипа Яковлевича Магомета] чародієм у царстві рослинності (В. Минко);

Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного пташиного царства в цім земнім раю (Іван Ле);

Він з розмаху пужнув коней батогом. Замигтіло, пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство (О. Гончар);

Внизу – косогір, забитий снігом, а далі – царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Григорій Тютюнник).

4. перен. Місце, сфера, галузь, де цілковито переважають, домінують ті або інші явища, засади і т. ін.

Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі – й без краю сумні Розставання (М. Рильський);

Пароплав заходив у царство вогнів (Яків Баш);

– Сюди німці не поткнуться, – сповістив вдоволено провідник Євгена. – Тут [у лісі] наше партизанське царство (Н. Рибак);

– Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології, – усміхнувся він (Григорій Тютюнник);

// Панування, переважання чого-небудь.

Абу-Разем любить свою батьківщину, як рай земний, і все чекає, що в цій країні таки настане царство радості життя (Іван Ле);

Критичний реалізм і його видатні представники .. не могли в свій час художньо переконливо накреслити нові шляхи, в яких читач побачив би свій рятунок, свій вихід з царства експлуатації і рабства (А. Малишко);

// Про велику кількість, достаток або надмір чогось у якому-небудь місці.

З-за горба показалось нарешті солом'яне царство панського току, з стіжками, скиртами та ожередами, з безконечно довгими стодолами та воловнями (М. Коцюбинський);

Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята (Панас Мирний);

[Бережний:] В наказі по інституту я висловив свою думку про шкідливість апаратного царства (І. Микитенко).

(1) Вавило́нське ца́рство – легендарне царство, що згадується в Біблії, в низці фольклорних творів.

У той час, коли вавилоняни перебували під владою персів (538 –331 рр. до н. е.), почалось остаточне падіння Вавилонського царства (з навч. літ.);

Поста́вити на ца́рство див. поста́вити¹.

◇ Відійти́ / відхо́дити у ца́рство небе́сне див. відхо́дити;

(2) Казко́ве ца́рство, нар.-поет. – дивовижно гарне місце з незвичайним рослинним та тваринним світом.

Ми їздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялися в казковому царстві (М. Коцюбинський);

(3) Ме́ртве ца́рство, нар.-поет. – місце, де відсутні живі істоти, де панує абсолютна тиша.

Була темна осіння ніч... Скрізь тихо, темно, сумно, наче в мертвому царстві (Панас Мирний);

– А тут – тихо та сумно, як у болоті; сонно, німо, як серед мертвого царства; а дома – гірше, ніж у пеклі! (Панас Мирний);

Проспа́ти [все] Ца́рство Небе́сне див. просипа́ти¹;

(4) Со́нне ца́рство <�Ца́рство сну>:

а) тиша, спокій, безмовність, коли всі сплять.

Він все ще надіявся, що всі скоро заснуть і запанує те сонне царство, яке дасть йому можливість вийти з хати на побачення (Григорій Тютюнник);

Царством сну здаються зали (І. Муратов);

// стан спокою або бездіяльності.

– Полетіли бризки, і сонне царство водяних відображень, загойдавшись, пересипалось срібними іскрами (А. Шиян);

Ми розпрощалися з сонним царством на великих засіданнях, воно пішло в минуле (з газ.);

б) люди, охоплені сном.

Коло його [нього] розвернулося сонне царство (Панас Мирний);

(5) Те́мне ца́рство – відстале, некультурне суспільне середовище.

Темнеє царство скоріше руйнуйте, Світле, нове на руїнах збудуйте! (Пісні та романси..);

// відсталість, неосвіченість, неуцтво і т. ін.

Землю вистилали глухі бур'яни та жаб'ячі печериці, а в людських душах – звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний);

(6) Тридев'я́те (тридеся́те) ца́рство (волода́рство, рідше королі́вство), нар.-поет. – дуже далека країна, земля.

В тридев'ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка);

У тридев'ятому царстві, у тридесятому королівстві! (так починав Івась свої казки, бо чув він і читав, що більшість казок так починається) (Грицько Григоренко);

Десь-то, в тридев'ятім царстві, в тридесятім володарстві, Жив був славний цар Дадон (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

(7) Ца́рство Небе́сне (Ві́чне, Бо́же), рел.:

а) рай.

– Не журися, Насте, об худобі.. Стережись, щоб вона тобі не перепинила дорогу до Царства Небесного (Г. Квітка-Основ'яненко);

Вона замолоду, бувши замужем за дияконом і натерпівшись і холоду й голоду, як овдовіла й перейшла до брата жити, то мов у Царство Боже попала (Панас Мирний);

б) (кому) уeживається при згадці небіжчика для вираження побажання йому загробного райського життя.

– А-а! Пригадую, пригадую. Був колись такий тип у Сміянах. Помер, Царство йому Небесне (О. Бердник);

– Гм... старий Пруденко, приміром, успокоївся не так давно, – кахикнув Лелека і погладив вуса. – Т-а-а-к, – протягла Розумиха, але не повела і бровою. – Царство йому Небесне, вічний спокій душі. Статечна людина була (М. Лазорський);

Хоть [хоч] од Дідони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклася, Сказав: – Нехай їм Вічне Царство (І. Котляревський);

в) (ірон.) страта, смерть.

Він допоміг нам хутенько знайти в Корчуватому справжню гідру фашизму із списками наших людей, складених для Царства Небесного (Ю. Яновський);

(8) Ца́рство пітьми́ (тьми, мли), книжн. – відстале, некультурне суспільне середовище.

І не воскресне царство мли (М. Рильський);

(9) Ца́рство ті́ней, книжн. – потойбічний світ.

Під фрескою мозаїка, що зображає цілу плетеницю містерій в пам'ять Адоніса, його підземну мандрівку по царству тіней і його воскресіння в постаті Діоніса (Леся Українка);

Що стосується єгиптян, то вони були певні того, що за допомогою добре продуманих засобів можна забезпечити собі повне благоденство в царстві тіней (із журн.).