царство

ЦА́РСТВО, а, с.

1. Держава, якою править цар (у 1 знач.).

Найшовсь-таки один козак Із міліона свинопасів, Що царство все оголосив: Сатрапа в морду затопив (Шовч., II, 1963, 297);

1640 року зимою несподівано велика сила татар напала на Україну й на Московське царство (Н. —Лев., VII, 1966, 95);

[Таня:] Все на світі минає: підуть марно царства й панства, трони й корони, а любов щира останеться навіки (Вас., III, 1960, 122).

♦ Проспа́ти ца́рство небе́сне див. небе́сний;

У тридев’я́тому ца́рстві див. тридев’я́тий;

У тридеся́тому ца́рстві див. тридеся́тий;

Ца́рство бо́же; Ві́чне ца́рство, заст.— рай.

І не чула, щоб хто лихим словом обніс нашого покійника; всі царства божого йому жадають (Вовчок, І, 1955, 17);

Хоть од Дидони плив [Еней] поспішно, Та плакав гірко, неутішно. Почувши ж, що в огні спеклась, Сказав: — Нехай їй вічне царство (Котл., І, 1952, 87);

Ца́рство [йому́, їй, їм і т. ін.] небе́сне див. небе́сний;

Ца́рство ті́ней див. тінь.

2. рідко. Правління царя (у 1 знач.); царювання.

Олександра Федорівна піднесла до очей пожмакану хустину й затрусилася в нервово-обуренім плачі: — Нікі, він [Вітте] зрадник і масон.. Він вириває царство з твоїх рук… (Стельмах, І, 1962, 622);

// перен. Сфера, ділянка, в якій хто-небудь почуває себе повновладним господарем.

«Там я буду господинею, матиму своє господарство, свою худобу… Там моє царство й панство!» — подумала Онися (Н.-Лев., III, 1956, 74);

Похиливсь він на гирлигу Та й говоре [говорить]: я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма’ чабан (Щог., Поезії, 1956, 270);

Минулось панське царство, мужицьке настає (Стельмах, І, 1962, 627).

3. перен. Певна сфера, ділянка в природі, де переважають які-небудь предмети, явища рослинного або тваринного світу.

На сонячній плямі полянки, що закралась в похмуре царство смерек, скакав біленький хлопчик (Коцюб., II, 1955, 309);

Йосип Яковлевич Магомет — один з славних наслідувачів геніального перетворювача природи. Максим Рильський назвав його чародієм у царстві рослинності (Минко, Вибр., 1952, 385);

Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного пташиного царства в цім земнім раю (Ле, Право.., 1957, 225);

Він з розмаху пужнув коней батогом. Замигтіло, пробігаючи мимо, крихке, осяйне лісове царство (Гончар, II, 1959, 139);

Внизу — косогір, забитий снігом, а далі — царство лісів, у яких людина губиться, як голка в снігу (Тют., Вир, 1964, 416).

♦ Казко́ве ца́рство; Ца́рство казо́к — чудовий, дивний, незвичайний рослинний або тваринний світ.

Ми заїздили туди [в гроти]. Лягали на дно човна і за хвилину опинялись в казковому царстві (Коцюб., II, 1955, 300);

Твої очі — срібна річка З таємничим царством казок… Їх розказують нечутно Золотим рибкам русалки (Олесь, Вибр., 1958, 91).

4. перен. Місце, сфера, галузь, де переважають, домінують ті або інші явища, засади і т. ін.

Знову царство весни, і рожевії сни, І кохання; Знову зустрічі тихі — й без краю сумні Розставання (Рильський, ІV, 1960, 115);

Пароплав заходив у царство вогнів (Баш, Надія, 1960, 7);

— Сюди німці не поткнуться,— сповістив вдоволено провідник Євгена.— Тут [у лісі] наше партизанське царство (Рибак, Час.., 1960, 269);

— Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з української мови. Остання, як мені здається, теж належить до царства філології,— усміхнувся він (Тют., Вир, 1964, 62);

// Панування, переважання чого-небудь.

Абу-Разем любить свою батьківщину, як рай земний, і все чекає, що в цій країні таки настане царство радості життя (Ле, Опов. та нариси, 1950, 74);

Але ж зійде над сірим туманом Пролетарськеє сонце ясне, Запалають вертепи тиранів, Царство визиску й горя мине (Пісні та романси.., II, 1956, 268);

Ніч Жовтнева, ніч остання Царства гніту, царства пут! (Нех., Ми живемо.., 1960, 122);

Критичний реалізм і його видатні представники.. не могли в свій час художньо переконливо накреслити нові шляхи, в яких читач побачив би свій рятунок, свій вихід з царства експлуатації і рабства (Мал., Думки.., 1959, 6);

// Про велику кількість, достаток або надмір чогось у якому-небудь місці.

З-за горба показалось нарешті солом’яне царство панського току, з стіжками, скиртами та ожередами, з безконечно довгими стодолами та воловнями (Коцюб., II, 1955, 244);

Завелось у палаці ціле котяче царство: коти й кішки й кошенята (Мирний, І, 1949, 200);

[Бережний:] В наказі по інституту я висловив свою думку про шкідливість апаратного царства (Мик., І, 1957, 387).

♦ Ме́ртве ца́рство див. ме́ртвий;

Со́нне ца́рство див. со́нний;

Ца́рство сну — те саме, що Со́нне ца́рство ( див. со́нний).

Царством сну здаються тихі зали (Мур., Повість.., 1948, 9);

Те́мне ца́рство; Ца́рство пітьми́ (тьми, мли) — символ некультурного, відсталого, реакційного суспільного середовища.

Землю вистилали глухі бур’яни та жаб’ячі печериці, а в людських душах — звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Мирний, IV, 1955, 326);

Темнеє царство скоріше руйнуйте, Світле нове на руїнах будуйте! (Пісні та романси.., II, 1956, 230);

У Жовтня бурі живодайній Своє ми щастя здобули, І далі сяють нам безкрайні, І не воскресне царство мли (Рильський, III, 1961, 146).