централізований

ЦЕНТРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до централізува́ти;

// централізо́вано, безос. пред.

2. у знач. прикм. Який має центральну державну владу; зосереджений у руках держави.

Москва стала тим життєдайним ядром, навколо якого судилося створитись могутній централізованій державі (І. Цюпа);

Посилення влади царя було в інтересах рабовласницького класу, що потребував міцної централізованої влади, яка могла б тримати в покорі експлуатоване населення (з наук. літ.).

3. у знач. прикм. Який виходить з одного центру, здійснюється під керівництвом одного центру (у 6 знач.).

– Мушу зазначити, що тему, яку мені дано для справоздання, треба розбити на два актуальні питання. Це централізоване керування справами рудень та перспективи розвитку їх (Олесь Досвітній);

Життя владно вимагало розв'язати питання про централізоване технологічне оснащення (з газ.).