1. Великий тлумачний словник сучасної мови

централізований

централізо́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до централізувати.

|| централізовано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Який має центральну державну владу; зосереджений у руках держави.

|| Принцип організації системи управління, що полягає в підпорядкуванні місцевих органів, ланок управління, установ центральним.

3》 у знач. прикм. Який виходить з одного центру, здійснюється під керівництвом одного центру (у 6 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. централізований — [цеинтрал'ізованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. централізований — Зосереджений Словник чужослів Павло Штепа
  3. централізований — централізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. централізований — ЦЕНТРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до централізува́ти; // централізо́вано, безос. пред. 2. у знач. прикм. Який має центральну державну владу; зосереджений у руках держави. Словник української мови у 20 томах
  5. централізований — Централізо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. централізований — ЦЕНТРАЛІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до централізува́ти. 2. у знач. прикм. Який має центральну державну владу; зосереджений у руках держави. Словник української мови в 11 томах