цереус
ЦЕРЕ́УС, а, ч.
Рід багаторічних рослин родини кактусових.
Цереус культивується як декоротивна кімнатна рослина (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цереус — -у, ч. Рід багаторічних рослин родини кактусових; плоди деяких видів їстівні; багато видів культивують як декоративні кімнатні рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цереус — цере́ус (від лат. cereus – ніжний, жирний, гнучкий) рід багаторічних рослин родини кактусових. Поширені переважно в пустелях Центральної і Південної Америки. Плоди деяких видів їстівні. Багато видів культивують як декоративні кімнатні рослини. Словник іншомовних слів Мельничука
- цереус — Кактус, часто дерев'янистий, з видовженими ребристими пагонами, вкритими пучками колючок; пустелі Пд. і Центр. Америки; збірний рід, теп. поділений на вужчі роди; пишні квітки з коротким періодом життя; ц. гігантський — вис. Універсальний словник-енциклопедія