1. Універсальний словник-енциклопедія

цереус

Кактус, часто дерев'янистий, з видовженими ребристими пагонами, вкритими пучками колючок; пустелі Пд. і Центр. Америки; збірний рід, теп. поділений на вужчі роди; пишні квітки з коротким періодом життя; ц. гігантський — вис. до 20 м, їстівні плоди; культивують як декоративні кімнатні рослини, напр., ц. перуанський, дідова голова, цариця ночі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цереус — ЦЕРЕ́УС, а, ч. Рід багаторічних рослин родини кактусових. Цереус культивується як декоротивна кімнатна рослина (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. цереус — -у, ч. Рід багаторічних рослин родини кактусових; плоди деяких видів їстівні; багато видів культивують як декоративні кімнатні рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цереус — цере́ус (від лат. cereus – ніжний, жирний, гнучкий) рід багаторічних рослин родини кактусових. Поширені переважно в пустелях Центральної і Південної Америки. Плоди деяких видів їстівні. Багато видів культивують як декоративні кімнатні рослини. Словник іншомовних слів Мельничука